Різновидом вибіркового хронометражу є метод циклових вимірів, який використовується для вимірювання часу окремих елементів операції, тривалість яких не перевищує Зс і тому практично не може бути зафіксована за допомогою секундоміра. Тому затрати часу вимірюються по групах таких нетривалих елементів, після чого за спеціальною методикою обчислюється тривалість кожного з них.

Структуру затрат робочого часу, робочого дня вивчають за допомогою іншого метою спостережень - фотографії робочого часу (ФРЧ). Здебільшого фотографія проводиться з метою одержання вихідних даних для розробки (чи перевірки) нормативів часу Тд^, Т , Т , Т^, виявлення втрат робочого часу з різних причин і розробки організаційно-технічних заходів щодо вдосконалення використання робочого часу. Цей метод не потребує високої точності (рекомендована точність запису поточного часу -± 0,5 хв. із закругленням до однієї хвилини), тому для фіксації часу використовують звичайний годинник. Але на відміну від хронометражу спостереження проводиться протягом цілої зміни або кількох змін (інколи - протягом частини зміни).

Суть ФРЧ полягає у тому, що спостерігач під час спостереження фіксує усі без винятку затрати робочого часу виконавця у тій послідовності, у якій зони мали місце, отримуючи тим самим нібито фотографію робочого дня. Метод має кілька різновидів, у тому числі - індивідуальна фотографія - спостереження проводиться за одним об'єктом;

групова - за групою об"єктів; бригадна фотографія - спостереження проводиться за групою об'єктів, об'єднаних у бригаду. Якщо запис проводить сам об'єкт спостереження, то ФРН називається самофотографією. Запис може бути цифровий, індексний, графічний, коли затрати часу показуються у спостережному листі у вигляді лінії у масштабі; часу або комбінований.

Здійснюється ФРЧ так само як і хронометраж, у чотири етапи: а) підготовка до проведення спостереження; б) проведення спостереження; в) обробка результатів спостереження; г) аналіз результатів спостереження.

Підготовка до проведення спостереження починається з вибору об'єкта, зумовленого його метою. Якщо метою спостереження є нормування праці, то об'єктом його мають бути робітники, котрі постійно виконують норми виробітку, мають високий рівень організації. Якщо ж вивчаються причини невиконання норм праці, то спостереження проводиться за тими з них, що систематично не виконують при встановленні дисципліни спостерігаються ті групи працівників, які найчастіше її порушують. При цьому спостереження не обов'язково повинно тривати цілу зміну, достатньо однієї-двох годин на початку та наприкінці зміни.

Розглянемо методику проведення фотографії робочого часу на прикладі індивідуальної ФРЧ. Основним документом при проведенні ФРЧ є фотокарта (як і при хронометраж;). На лицьовому боці фотокарти записується детальна характеристика об'єкта спостереження, устаткування виконуваної роботи (характер, інструмент, що застосовується), організації та обслуговування робочих місць. Обирається місце спостережєння, робітникам пояснюється мета його проведення.

По закінченні спостереження починають обробку одержаної інформації. У фотокарті поточний час у кожному рядку означає закінчення даного елемента затрат часу і початок наступного. Різниця між значенням поточного часу даного і попереднього записів становить тривалість даного елемента витрат часу. Кожному із записів надається певний індекс відповідно до існуючої класифікації затрат робочого часу. Якщо проводилась серія ФРЧ однакового призначення, з окремих видів та елементів затрат часу розраховують середньоарифметичні для серії значення. Сума тривалості всіх елементів повинна дорівнювати загальній тривалості всього спостереження від початку до кінця. Обідня перерва не є робочим часом, тому її тривалість не враховується при фотографії робочого часу.

Аналіз матеріалів фотографії починається із зведення одноіменних затрат, складання фактичного балансу робочого часу і його порівняння з норматичним балансом у хвилинах відсотках, табл. 3.6,

Як видно з таблиці, робочий час в даному випадку використовується не зовсім ефективно. Мають місце непродуктивні затрати робочого часу, а саме непродуктивна робота - 12 хв., перерви і втрати - зумовлені задами у виробництві, - 43 хв.; порушення трудової дисципліни - 29 хв.

Більше, ніж передбачено нормативним балансом, витрачається часу на підготовку до роботи - 4 хв. та обслуговування робочого місця - 8 хв. Це теж непродуктивні витрати. Натомість час на відпочинок та особисті потреби можна збільшити до нормативного рівня, тобто на 23 хв. Таким чином, якщо ліквідувати непродуктивні витрати робочого часу, то можна збільшити оперативний час на 73 хв. (4+8+12+43+29 - 23).

З метою визначення рівня фактичного використання фонду робочого часу за результатами ФРЧ розраховують кілька показників, зокрема коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрат робочого часу, пов'язаних з вадами у технології та організації виробництва і внаслідок порушень трудової дисципліни.

Коефіцієнт використання робочого часу (Кр^) розраховується як відношення суми значень елементів затрат нормованого часу до тривалості зміни:

Оптимальне значення Кр^ дорівнює 1,0. Якщо фактичний коефіцієнт менший за одиницю свідчить про наявність втрат чи непродуктивних витрат робочого часу. Коефіцієнт втрат