і двері і, переконавши по світлових покажчиках, що головні троллери знеструмлені, виводить групу до місць роботи.
Закінчивши операцію, керівник геодезичної групи закриває двері і люк, спускається з групою в кабіну крановика і повідомляє керівнику робіт про закінчення операції і готовності до пересування. Керівник робіт включає рубильник і дає команду-дозвіл на пересування. Між керівником геодезичної групи і керівником робіт повинна бути взаємна видимість. У противному випадку використовується третя особа. На кранах, обладнаних прохідними галереями, персонал може знаходитися на галереї. У цьому випадку керівник групи повинний знаходитися у вихідного люка, щоб мати можливість негайної зупинки крана.
Усі роботи, виконувані на кранах і підкранових коліях, повинні вироблятися тільки при наявності наряду-допуску, що надає право на початок, ведення і закінчення робіт і служить однією з головних мір безпеки.
Принцип нормування іонізуючого випромінювання.
В Україні встановлені “Норми радіаційної безпеки “ (НРБ-76/87) і “Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонузуючого випромінювання” (ОСП-72/87).
В зв’язку з “Нормами радіаційної безпеки “ (НРБ-76/87) всі особи , які підлягають дії іонізуючого випромінювання, поділені на 3 категорії: А, Б, В.
Так як я, особа, яка безпосередньо не зайнята на роботі з ДІВ, але по умовах проживання і розміщенню робочого місця можу підлягати дії радіоактивних речовин і випромінювань, які знаходяться в приміщеннях, то мене можна віднести до категорії Б.
Для категорії Б існють норми такі як, границя річного поступання (ГРП) радіоактивних речовин через органи дихання і травлення; допустимі концентрації (ДКБ) радіоактивних речовин в атмосферному повітрі і в воді; допустима потужність дози (ДПДБ); допустима густина потоку (ДГПБ); допустиме забруднення шкіри тіла, одежі і поверхонь (ДЗБ).
В якості основних дозових границь в залежності від групи критичних органів для категорії Б встановлена границя дози за рік (ГД) (табл.6.3.).
Таблиця 6.3 - Дозові границі внутрішнього і зовнішнього опромінення
Група критичних органів | ГД, мЗв
І
ІІ
ІІІ | 5
15
30
Для планування міроприємств по захисту і для оперативного контролю встановлюються контрольні (робочі) рівні поступлення радіоактивних речовин, вміст їх в організмі, концентрація радіоактивних речовин в повітрі, воді, потужності дози випромінювання, забруднення поверхонь. Для категорії Б контрольні рівні встановлюються Ї органами Держсанінспекції по порученню адміністрації.Контрольні рівні приймаються на основі середніх показників за місяць для категорії Б.
При роботі з ДІВ повинен проводитись систематичний контроль потужності дози випромінювання, радіоактивної забрудненості одежі, устаткування, води, повітря, а також сумарної дози опромінення, який здійснюється спеціальною дозиметричною службою або спеціально дорученою особою.
Радіаційний контроль повинен бути організований так, щоб в приміщеннях , де проводяться роботи на стаціонарних установках з джерелами з керма-еквівалентом більше 2000 нГр·м2/с (1 г·екв. Ra) з нейтронними джерелами з виходом більше 109 нейтр./с, з матеріалами, які розкладаються, а також на ядерних реакторах і критичних збираннях були встановлені дозиметричні прилади з автоматичними звуковими і світовими сигналізаціями.
Персонал, працюючий з речовинами, які розкладаються, на ядерних реакторах повинен бути забезпечений індивідуальними аварійними дозиметрами.
В залежності від умов опромінення, характеру і місцезнаходження джерела випромінювання можуть бути застосовані різні засоби і методи захисту: захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, і засоби індивідуального захисту і застосування радіопротекторів.
Проектування захисту від ДІВ згідно з ОСП – 72/87 повинно вестись диференційно в залежності від категорії осіб, що опромінюються, часу опромінення, призначення приміщень і довготривалості робочої неділі з коефіцієнтом запасу 2.
Робітники, що працюють з відкритими ДІВ забезпечуються спецодягом, який захищає від радіоактивного забруднення і захищає працюючих від б – і, по можливості, від в – випромінювання. Вид спецодягу залежить від класу виконуваної роботи. Так, при виконанні робіт другого і третього класів весь обслуговуючий персонал забезпечується халатами з білої бавовно-паперової тканини, шапочками резиновими рукавицями, тапочками і засобами захисту органів дихання.
Хімічні речовини які підвищують стійкість організму до опромінення і які послаблюють променеву хворобу, називаються радіопротекторами. На сьогоднішній день існують ефективні радіопротектори такі як, ціанід натрія, азіди, речовини, які вміщують сульфогідні групи.
Для робіт ІІ – го класу передбачаються спеціально обладнані ізоляційні приміщення підлога покривається пластиком, а стіни на всю висоту – масляною фарбою.
Роботи І – го класу проводяться в приміщеннях спеціального планування. Найбільш раціональною є так зване трьох-зональне планування: чиста зона, в якій роботи з ДІВ не проводяться; напівчиста зона або зона розміщення обладнання; грязна зона, де виконуються ремонтні роботи.
Вихід з грязної або напівчистої зони в чисту передбачається тільки через санпропускник. В другій і третій зонах створюється розрідження по відношенню до першої зони, щоб уникнути просочування повітря з цих зон.
До основних принципів нормування іонізуючого випромінювання також відноситься захист часом перебування і відстанню від ДІВ. Для прикладу виконаємо розрахунок часу перебування і відстань від джерела радіоактивного випромінювання геодезичної бригади у випадку аварійної ситуації в РВ-4 РАЕС в залежності від дози випромінювання.
Важливе значення має зменшення часу перебування персоналу в зоні іонізуючого випромінювання. Як показують формули, приведені нище, поглинута доза буде менша, чим м менший час опромінення. Допустимий час перебування персоналу в небезпечній зоні, год., на протязі доби визначається із співвідношення:
де 0.2 мГр = 0.2 М106 нГр – допустима добова доза для персоналу;
D – розрахункова або виміряна потужність поглинутої дози мГр/год або нГр/год.
Приймемо, що при аварії виміряна потужність поглинутої дози становила D=0.18 мГр/год, звідси:
Отже час перебування бригади при аварії на атомній станції становитиме 1 год 6 хв.
Віддалення персоналу від джерела випромінювання особливо ефективне, так як потужність дози і доза,