1) необхідні (обов'язкові), без яких трудовий договір не може вважатися укладеним. До необхідних умов відносять три. Це:

- місце роботи – підприємство, установа, організація, куди поступає працювати працівник. Воно може бути конкретизованим з вказанням об'єкта, ділянки, підрозділу. Нарівні з визначенням місця роботи у договорі може бути обумовлено робоче місце, цех, ділянка, відділ, ін.

- про трудову функцію – (посада, спеціальність, кваліфікація, професія). Під трудовою функцією, яка буде виконуватися працівником, слід розуміти його діяльність, роботу по конкретній спеціалізації, кваліфікації, розряду, класу – якщо це робочий, або посаду, яку він буде займати, якщо це службовець. Професія – це вид трудової діяльності, який визначається ціллю і характером трудових функцій. Спеціальність – одна з різновидів професії, що залежить від характеру, навиків і знань по даній професії. Кваліфікація – це ступінь і вид професійних навиків, рівень підготовки по даній спеціальності, який визначається для робітників розрядом робіт, які вони можуть виконувати, а для службовців – освітою, досвідом, посадою, званням.

- про строк роботи, до якого входить час, з якого працівник розпочне виконання трудових обов'язків, та термін дії договору. Початок роботи – це строк, час, коли працівник відповідно до договору, має приступити до роботи. Якщо цей час не визначено, то ним вважається перший день, коли працівник фактично приступить до виконання своїх функцій.

2) додаткові (факультативні) умови, без яких трудовий договір може вважатись укладеним, але сторони вважають за необхідне включити їх до договору. Це такі умови, як зобов’язання надання працівникові жилої площі, забезпечення дітей працівника дошкільними закладами, ін.11 – пит. про зміст рудового договору розглянуто відповідно до:

а) Н. Лазар. Договірне і централізоване регулювання умов трудового договору:

вирішення проблеми // Право України. № 1, 1998, с. 106

б) Ю. Баранюк. Особливості змісту трудових контрактів // Право України. –

№ 9, 1998, с. 74.

2.3. Укладення трудового договору.

Воно формулюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Оформлення працівника на роботу за допомогою прийомної записки протирічить Діючому законодавству. З цим наказом чи розпорядженням працівник має бути ознайомлений під розписку, про що в кінці наказу робиться запис і дата. У наказі зазначається прізвище, ім'я, по-батькові особи, посаду чи роботу, з якого числа і розмір оплати. Може вказуватися про іспитовий строк, характер виконання роботи, ін. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи.

Основними документами для поступання на роботу є трудова книжка і паспорт. Особи, які поступають на роботу вперше, подають замість трудової книжки довідку з ЖЕКу або з сільської Ради про останнє зайняття. Демобілізовані військовослужбовці зобов’язані пред'явити військовий квиток. Неповнолітні до 16 р. замість паспорта подають свідоцтво про народження. При прийнятті на роботу, що вимагає спеціальних знань мають вимагатись диплом чи інший документ про освіту.

Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.22 – згідно таких нормативних актів:

а) ст. 48 КЗпП

б) п. 2 Постаонви Кабінету Міністрів України від 27.04.93 "Про трудові книжки працівників"

в) п. 1.1, 1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. Вони ведуться на всіх працівників, що працюють на підприємстві, установі, організації або у фізичної особи понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди; відомості про стягнення не заносяться (ст. 48 КЗпП). До неї вносяться також дані про працівника, його професію, спеціальну освіту, записи про причину звільнення і переводу на іншу роботу.

Ст. 25 КЗпП забороняє вимагати від осіб, які поступають на роботу відомості, подання яких не передбачено законодавством. Також у разі випадків вимагаються проведення обов'язкових попередніх (при вступі на роботу) і періодичних медичних оглядів працівників для видачі висновку про можливість використання праці працівника у виробництві і посадах.

Крім всього вищесказаного, варто додати, що письмовий договір укладається у двох примірниках, з яких один знаходиться у працівника. Якщо у нього примірника немає, то цей договір вважається укладеним в усній формі.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виконати наступне:

роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці;

ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

проінструктувати працівника з правил техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Розділ ІІІ. Особливості укладення окремих видів трудових договорів.

3.1. Контракт.

Контракти на роботу широко використовуються в країнах з ринковою економікою. В Україні контракт почав укладатися з керівниками державних підприємств з 1990 р., коли прийняли постанову Ради Міністрів СРСР "Про порядок найму і звільнення працівника державного союзного підприємства". 20.03.91 Закон України вніс зміни до ст. 21 КЗпП, де сказано, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права і обов'язки, відповідальність сторін, також і матеріальна, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, також і дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.

На відміну від звичайного трудового договору в контракті обумовлюється більш широке коло умов взаємовідносин між сторонами. І хоч ці сторони у визнанні його змісту вільні, важливо, щоб в