має виключення: заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку вчителям, викладачам, педагогічним працівникам, сестрам милосердя.
Відпустка сумісникам надається за основним місцем роботи. Але крім роботи за сумісництвом, всі робітники і службовці мають виконувати роботи, які за законодавством не вважаються сумісництвом:
літературна робота, також і по редагуванню, перекладу і рецензуванню окремих творів, що оплачується з авторського гонорару;
технічна, медична і ін. експертиза з разовою оплатою праці;
педагогічна робота з погодинною оплатою праці, але не більше 240 год. на рік;
виконання обов'язків медичних консультантів в установах охорони здоров'я не більше 12 год в місяць і з разовою оплатою праці;
проведення консультацій співробітниками науково-дослідних інститутів, викладачами вузів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров'я в лікувально-профілактичних установах обсягом до 240 год. на рік з погодинною оплатою праці.
робота без зайняття штатної посади на тому ж підприємстві. 11 – Додаток до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій // Бюлетень Мінпраці, № 8, 93, с. 57.
Сумісництво слід розмежувати від суміщення професій і посад.
3.3. Суміщення професій і посад.
Сумісництво професій (посад) – це виконання працівником на рівні зі своєю основною роботою, яка обумовлена трудовим договором, додаткової роботи по ін. професії (посаді) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, - допускається на одному і тому ж підприємстві, установі, організації за згодою працівників під час встановленої законом тривалості робочого дня, якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення.
Суміщення відрізняється від сумісництва професій (посад) тим, що суміщувана робота проводиться в рамках одного трудового договору, в межах одного робочого часу і на тому ж підприємстві. За суміщення є доплата у встановлених розмірах. Для застосування суміщення професій обмежень не встановлено. Необхідною є згода працівника, що може обумовлюватись при прийнятті на роботу або згодом.
Угода між власником і працівником про суміщення професій (посад) може укладатися на визначений строк або без зазначення строку.
Угода погоджується з профкомом і оформляється наказом (розпорядженням), де зазначається, за якою професією (посадою), в якому обсязі працівник буде виконувати додаткову роботу та розмір доплати за неї. Таким же чином оформляється відміна чи зменшення доплати, про що працівника попереджають письмово не пізніше як за місяць.
При необхідності власник або уповноважений ним орган може призначити для роботи за сумісництвом або в порядку суміщення професій (посад) на одну штатну посаду 2-х чи більше працівників, а також дозволяти роботу за сумісництвом працівникам, які отримують доплату за суміщення професій.11 – Инструкции Госком труда СССР от 14 мая 82 г. "По применению постаносвления о порядке совмещения професий" // Бюллетень Госкомтруда СССР, 1982 г., № 8, с. 23.
Трудовий договір про сезонну роботу.
У відповідності до указу президії ВР СРСР від 14.09.74 р. "Про умови праці робітників і службовців, які зайняті на сезонних роботах" сезонними визнаються роботи, які в силу природніх і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а під час певного періоду (сезону), що не перевищує 6 міс. Перелік сезонних робіт і сезонних галузей затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. № 278.
Особи, яких приймають на сезонні роботи, повинні попереджуватись про це при укладенні трудового договору. В наказі (розпорядженні) про рпийняття на роботу має вказуватись, що працівник приймається на сезонну роботу.
Трудовий договір при прийнятті на сезонну роботу може бути укладений на строк, що не перевищує тривалості сезону. При прийнятті на сезонні роботи не передбачається випробування і права на відпустку.
Робітникам та службовцям, занятим на сезонних роботах, у випадках, передбачених законодавством, стаж роботи на даному підприємстві, установі, організації сумується і важається безперервним, якщо вони працювали сезон повністю, уклали трудовий договір на наступний сезон і повернулись на роботу у встановлений строк. Час міжсезонної перерви не зараховується у безперервний стаж роботи.
Крім загальних підстав для звільнення з ініціативи власника сезонні працівники можуть звільнятися в разі зупинки робіт на 2 тиж. або скороченні робіт. При відсутності працівника більше 1 міс. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, при отриманні трудового каліцтва чи трудового захворювання місце за сезонним працівником зберігається до відновлення працездатності, але не більше строку договору.
Висновок.
Отже, розглянувши питання, які стосуються трудового договору, з впевненістю можна сказати, що саме трудовий договір (або контракт) виступає формою реалізації громадянами України їх конституційного прва на працю.
Тільки завдяки праці люди можуть задовольнити свої матеріальні і моральні потреби. Саме тому нормальні, збалансовані відносини у сфері трудових відносин, а також їх законодавче врегулювання є передумовою економічної могутності держави та добробуту окремої сім'ї.
Можна зробити висновки, що у трудовому договорі за допомогою волевиявлення ( що попередньо погоджене з власником чи уповноваженим ним органом ), а також самозабов'язання працівника певні абстрактні права і обов'язки, що випливають з права на працю, перетворюються у конкретні права і обов'язки з трудових правовідносин між працівником і власником підприємства, установи, організації.
Також, темі трудового договору приділена велика увага з боку законодавців. Існує велика кількість нормативних актів у цій сфері, а особливо багато друкується з цього приводу наукових статей та різноманітних досліджень, що видно з наведеного далі списку використаної літератури.
Проте, попри це все, існує досить питань, на які не законодавство, ні теорія відповідей не дають, і що потребують врегулювання.
Список використаної літератури:
Нормативно-правові акти:
Конституція України.
Кодекс законів про працю України.
Додаток до Положення про умови