відношеннях з начальством. Вважають, що формальне працевлаштування не вимагає демонстрації своїх особистісних рис характеру, сторони повинні дотримуватись формальних правил. Але це не так. 24 % роботодавці цінять в робітниках доброчинність, спокійність, уживання серед людей. Відсутність іти на суперечки з начальством у формальному секторі праці навіть більше цінять ніж у неформальному. І це зрозуміло оскільки формальні колективи більш тривалі і більш чутливі до людських якостей. Неформальна робота короткочасна, все підпорядковане на ідеї заробити і розійтись. Звідси спрощена
1Барсукова С.Ю. Формальное т неформальное трудоустройство: парадоксальное сходство на фоне очевидного различия. – Социс, - 2003, № 7, с. 4
2Барсукова С.Ю. Формальное т неформальное трудоустройство: парадоксальное сходство на фоне очевидного различия. – Социс, - 2003, № 7, с. 5
стратегія управління.
Парадокс 4. Неформально наймані робітники проявляють незадоволеність і фіксують ситуацію в термінах порушення своїх прав не частіше ніж офіційно влаштовані. Іншими словами, незадоволення не тим, де є привід для незадоволення. При неформальному (усному) наймі режим і техніка безпеки праці не відповідає прийнятим нормам у 1,5 рази частіше ніж при формальному. Частіше приходиться працювати, будучи хворим при неофіційному наймі, оплачувана відпустка відсутня, або вона не повна. Не має відрахувань у Пенсійний фонд, немає допомоги по догляду за дитиною. Але між формальними і неформальним працевлаштуванням є подібність. 20 % усно найнятих і 21 % офіційно працевлаштованих вважають, що вони стикаються з порушенням прав.
Парадокс 5. У представників неформального і формального найму приблизно однакова готовість захищати свої права. При цьому в обох секторах найефективнішою правозахисною стратегією є розмова “по доброму”, тобто минаючи формальні інституту1. Інколи неформально працевлаштовані робітники і не намагаються захищати своїх трудові права. Формально влаштовані робітники захищають свої права, але і це не завжди вірно. Соціологічні дослідження показали, що 46 % *** і 30 % формально влаштованих захищають свої права. Тобто різниця невелика. Неформальний ринок – не є взірцем правової апатії. При порушенні прав 35 % формально влаштованих не будуть протидіяти, боячись втратити роботу. У “формалів” і “неформалів” офіційний захист своїх прав не є популярним. Особисті зв’язки у такому випадку використовують 5 % формалів і 8 % неформалів. Обидві групи робітників перш ніж звернутись в міліцію, в кримінальні структури намагаються по доброму домовитись. Частка готових до правозахисних дій не залежить від контракту про найм.
Парадокс 6. Ймовірність дотриманні умов першопочаткової угоди практично не залежить від ступеня формалізації трудової угоди. При усному наймі умови
1 Див.: Барсукова С.Ю. Формальное т неформальное трудоустройство: парадоксальное сходство на фоне очевидного различия. – Социс, - 2003, № 7, с. 5-6
угоди дотримуються не рідше, ніж при наймі формальному.1 72 % вважають “неформалів”, що угоди дотримуються і 74 % формалів такої ж думки.
Парадокс 7. Формальна зайнятість не рідше ніж неформальна, допускає компроміси між робітниками і роботодавцями, що компенсує не високі заробітки робітників. Тим самим створюється система персоніфікованої залежності робітників від роботодавців, що пронизують трудові відносини як неформального так і формального ринку праці. Здається що роботодавець зацікавлений ліквідувати будь-які відхилення від трудової дисципліни, контролювати розхід матеріалів та втрату робочого часу. Але це не зовсім так. Закриваючи очі на різні порушення, роботодавець ставить робітника в певну залежність оскільки порушник може бути покараний. Проте, роботодавцю вигідно скривати порушення робітників, і тоді робітник терпить малу заробітну плату і відсутність певних пільг. У формальних організаціях ця практика поширена.
Отже формальний і неформальний найм подібний і цим знімає їх протилежні ознаки.
Відсутність формального і неформального найму.
Подібність між цими наймами не усуває їх відмінності. Крім зовнішнього аспекту відмінності (письмова чи усна домовленість), який має правове значення існують суттєві відмінності.
1. Розрізняються механізми, завдяки яким роботодавець забезпечує виконання робітникам обов’язків. При формальному працевлаштуванні найм більшою “зброєю” у випадках якихось порушень звільнення з роботи, при неформальному влаштуванні – невиплата заробітної плати. Діють абсолютно не легальні способи впливу: загроза фізичної розправи, використання кримінальних структур при усній домовленості. Таке не зустрічається у формальній.
2. Різняться механізми, що спонукають роботодавця дотримуватись умов трудової угоди. В умовах усної угоди гарантом дотримання її є порядність
1 Див.: Барсукова С.Ю. Формальное т неформальное трудоустройство: парадоксальное сходство на фоне очевидного различия. – Социс, - 2003, № 7, с. 8
роботодавця. Ставка робиться на особисті зв’язки, взаємодії: довірливе відношення, наявність у робітників зв’язків, “вищого захисту”. Формальний найм надіється на державний контроль, захист.
3. Формальний не формальний найм розрізняються також, які умови прийому на роботу і наскільки вони відповідають бажанню робітника. Найбільш радикально угода формально і неформально влаштованих різниться по техніці безпеки, оплати лікарняних листів. Усний найм з’ясовує тільки розмір заробітної плати і її строки.
4. Розрізняються очікування щодо держави “Неформали” вважають, що питання умов праці слід розв’язувати із роботодавцем і робітниками, формали кивають на державу. Різняться ідентифікації робочих місць, заповнюваних у формальному і неформальному режимі, в термінах ядра і периферії ринку праці. “Ядро” – робочі місця з високим статусом постійності. “Ядру” адекватне формальне працевлаштування, периферії – усна домовленість, неформальне працевлаштування. Серед “неформалів” кожен четвертий перебивається випадковим заробітками, а кожен п’ятий взагалі не має роботи, серед формалів таке не зустрічається.
Розрізняється соціальне самопочуття цих груп. Формально влаштовані краще себе почувають (соціально). Половина з них не хоче втрачати роботу. В середовищі неформалів таких 30 % . Своє матеріальне становище формали вважають середнім. У