Структура заробітної плати

Тарифна система оплати праці має такі дві основні форми:*

погодинна – згідно з тарифною ставкою оплачується робота за оди-ницю часу (як правило, це година);*

відрядна – за основу розрахунку заробітної плати беруться кіль-кість виконаної роботи і розцінка за одиницю продукції.

Як відрядна, так і почасова форми оплати праці мають декілька різновидів.

При почасовій оплаті праці розрізняють просту погодинну і погодинно-премі-альну форми оплати праці.

Проста погодинна форма ставить оплату праці у залежність від кількості від-працьованого часу і кваліфікації працівника.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з по-годинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в коле-ктивному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахун-ковий період. Чинним законодавством передбачено при застосуванні погодинної оплати праці встановлення працівникам нормованих завдань. Нормоване завдан-ня при погодинній системі оплати праці – це той обсяг робіт, що його працівник повинен виконати за годину праці.

Погодинно-преміальна форма оплати праці застосовується з метою підвищен-ня матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці. При цій системі поряд з виплатою посадових окладів або ставки за одиницю часу роботи, за досягнення певних кількісних і якісних показників працівнику виплачується надба-вка до заробітної плати, тобто премія. Здебільшого розмір премій встановлюється у відсотках до нарахованої заробітної плати.

Відрядна форма оплати праці має декілька різновидів, які залежать від спосо-бу обліку і порядку оплати виготовлюваної продукції, а саме:*

пряма відрядна;*

відрядно-прогресивна;*

відрядно-преміальна;*

акордна;*

опосередковано-відрядна.

При прямій відрядній формі оплати праці основу оплати становить відрядна розцінка, котра визначається діленням годинної ставки, що відповідає розряду конкретної роботи, на годинну норму виробітку (або множенням цієї ставки на норму часу). Заробіток працівника при прямій відрядній оплаті праці визначається множенням розцінки на кількість виробленої прийнятої придатної продукції.

Відрядно-прогресивна форма оплати праці передбачає збільшення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи надання по-слуг протягом встановленого робочого дня, зміни.

Відрядно-преміальна форма оплати праці передбачає виплату робітнику-відряднику, крім заробітку за відрядними розцінками, премії за перевиконання кількі-сних і якісних показників.

Акордна оплата праці застосовується, коли виконавцю (виконавцям) заробіт-на плата нараховується за певну виконану роботу. Специфіка цієї форми оплати праці в тому, що доручена робота повинна бути виконана в повному обсязі, при цьому час, витрачений на виконання дорученої роботи, особливої ролі для нараху-вання зарплати не відіграє.

Опосередковано-відрядна форма оплати праці застосовується для допоміж-них робітників, розмір заробітної плати яких ставиться в залежність від результатів праці робітників, яких вони обслуговують. Так, для налагоджувальників верста-тів, працю яких неможливо виміряти в будь-яких одиницях виробітку, встановлю-ються розцінки за операціями, що виконуються робітниками-верстатниками, верс-тати яких вони обслуговують.

Залежно від форм організації праці відрядна оплата може бути індивідуаль-ною або колективною (бригадною). Заробіток працівника при індивідуальній від-рядній оплаті праці залежить від кількості виготовленої ним придатної продукції та відрядної розцінки за одиницю виробів. При колективній (бригадній) оплаті праці заробіток кожного працівника залежить від результату роботи всієї бригади. В цьо-му випадку для визначення індивідуального внеску кожного робітника у виконаній роботі бригади застосовують коефіцієнти трудової участі.

Розподіл зароблених бригадою коштів між робітниками бригади здійснюєть-ся згідно з чинним законодавством на підставі присвоєних розрядів і відпрацьова-ного часу, а також за умовними розрядами і коефіцієнтами трудової участі, які визначаються рішенням ради бригади, відповідно до трудового внеску кожного робітника у загальні результати роботи.

На підприємствах час від часу трапляються випадки, які дещо відрізняються від нормального (передбачуваного) режиму роботи на підприємстві (простої, виро-бництво бракованої продукції, підготовлення нового виробництва). Оплата цих випадків має такі особливості:

а) оплата праці за незавершеним відрядним нарядом

Якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, фактично виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визна-ченою за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок. Місячна заробітна плата в такому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної став-ки встановленого йому розряду (окладу). Якщо не виконано норму виробітку з вини працівника, оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи.

б) оплата праці з виготовлення продукції, визнаної браком У разі виготовлення продукції, яка виявилася браком не з вини працівника, оплата праці з її виготовлення здійснюється за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою за дві третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

в) оплата простою

Оплата простою, допущеного не з вини працівника, проводиться з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) такого працівника. Про початок прос-тою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник пови-нен попередити власника або уповноважений ним орган, бригадира, майстра, інших посадових осіб. Якщо простій пов'язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпе-чної для життя і здоров'я працівника, то за ним зберігається середній заробіток на весь період такого простою. Час простою, що виник з вини працівника, не оплачується.

г) оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)

На час освоєння нового виробництва (продукції) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого прова-диться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток при освоєнні но-вого виду продукції може зберігатися не більше шести місяців.

Окрім заробітної плати, яка обчислюється за тарифними ставками, виробничими розцінками чи на основі посадових окладів, працівникам можуть виплачуватися:

- доплати;

- надбавки;

- гарантійні виплати;

- компенсаційні виплати.

Працівники мають право на отримання доплат у таких випадках:

а) поєднання професій

Працівникам, які виконують на