Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхо-вого тарифу. Коли порушення здійснюються систематично і внаслідок того зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, його може бути віднесено до іншого, вищого професійного ризику виробництва.

Роботодавець зобов'язаний за рахунок своїх коштів оплачувати перші п'ять днів непрацездатності, що виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили застрахованому професійно зу-мовлену фізичну або психічну травму.

При нарахуванні внесків до цього фонду здійснюється запис:

Дт 23, 91,92,93,94 Кт 656

Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітні особи – це працівники підприємства, яким видані гро-шові кошти під звіт. Список осіб, які мають право отримувати в касі готівку під звіт, затверджується керівником підприємства. Під звіт вида-ється готівка на операційні, господарські та витрати, пов'язані з відря-дженням, на визначений термін і мету.

Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ордером на підставі наказу керівника, акта, заяви, при умові, що за працівником немає заборгова-ності по раніше одержаних авансах. Підзвітна особа зобов'язана надати звіт про ви-трачання цих коштів за призначенням і пред'явити підтверджувальні документи , а також внести до каси невикористану суму в такі терміни:*

при відрядженні – не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження;*

по сумах на закупівлю сільськогосподарської продукції – не пізніше десяти робочих днів з дня їхньої видачі;*

по інших сумах – не пізніше наступного робочого дня після видачі під звіт. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для вико-нання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Скерування працівника у відрядження оформляється наказом (розпоряджен-ням) керівника по підприємству з випискою посвідчення про відрядження, яке має бути оформлене належним чином. Підприємство, яке скеровує працівника у відря-дження, повинне зареєструвати факт видачі посвідчення про відрядження такому працівникові у спеціальному журналі.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в ме-жах України – ЗО календарних днів, за кордон – 60 календарних днів. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відря-дження щодо вибуття з місця, постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Після документального оформлення відрядження відрядженому працівникові перед від'їздом необхідно видати грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житла і добові.

Відрядженому працівникові виплачуються добові у межах норм, встановле-них постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон". Встановлено такі граничні норми добових витрат для відряджень у межах України для держав-них підприємств:

а) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включа-ються витрати на харчування, для відряджень у межах України – 18 гривень, для відряджень за кордон – 280 гривень;

б) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:*

одноразове харчування, для відряджень у межах України – 14 гривень

40 коп., для відряджень за кордон – 224 гривні;*

дворазове харчування, для відряджень у межах України – 10 гривень 80 коп., для відряджень за кордон – 154 гривні;*

триразове харчування, для відряджень у межах України – 7 гривень 20 коп., для відряджень за кордон – 98 гривень.

Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відря-дження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

Власник (або уповноважена ним особа) відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" може встанов-лювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транс-портні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, скеро-ваним у відрядження підприємствами усіх форм власності, не може бути нижчим, ніж норми добових витрат, установлених працівникам, які скеровуються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Вказані обмеження запроваджу-ються наказом (розпорядженням) власника (або уповноваженої ним особи).

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремо-нту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від працівника) за наяв-ності підтвердних документів в оригіналі. При цьому загальний термін відряджен-ня не може перевищувати 60 календарних днів.

За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачу-ється заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.

Норми добових витрат, граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у доларах США та порядок їх перерахунку у валюту країни відрядження або в іншу іноземну валюту визначено згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 p. № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами та доповненнями).

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 372 „Розрахунки з підзвітними особа-ми". По дебету даного субрахунку відображаються суми, видані праців-никам