Реферат

на тему: Людина як одиниця органічного світу.

1. Структурна організація людського організму і її зв'язок з навколишнім середовищем.

Програма по курсу "Безпека життєдіяльності" для студентів коледжу складена у відповідності з учбовими планами вказаних дисциплін, затверджена Міністерством освіти України.

Безпека життєдіяльності суспільства забезпечується державними програмами, які включають:

Програма курсу має два розділи. У першому розділі розглядаються основні положення міжнародного права з питань захисту людей, загальні питання життєдіяльності, взаємодії людини з навколишнім середовищем у повсякденній діяльності, анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину, шкідливих і уражаючих факторів, правові, нормативно-технічні й організаційні основи безпеки життєдіяльності.

Мета та завдання дисципліни.

Зміст курсу безпеки життєдіяльності дає багатий матеріал для знань із техніки безпеки та способи захисту населення від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха й застосування сучасної зброї.

Провідні ідеї курсу безпеки життєдіяльності - безпека життєдіяльності в повсякденних умовах виробництва й побуту; безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

Мета предмету - забезпечення засвоєння учнями головних положень із безпеки життєдіяльності, основи фізіології і раціональні умови праці, анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів.

Програмою передбачено вивчення в органічному зв'язку з анатомо-фізіологічними знаннями гігієнічних понять, дбайливого ставлення до свого здоровя і здоровя людей, що оточують, на попередження і викорінення шкідливих звичок - куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин.

2. Основні властивості людського організму

Обмін речовин і енергії
Продукти харчування, які викоистоввує людина, є різноманітними. Основна частина продуктів харчування має біологічне походження і менша частина – небіологічне. Основну масу їжі складють високомолекулярні речовини. У поняття “поживні речовини” входить група основних компонентів їжі. До поживних речовин відносяться необхідні енергетичні і пластичні потреби організму. До поживних речовин відносяться 6 груп речовин: білки, вуглеводи, ліпіди, вітаміни, мінеральні речовини, вода. Крім поживних речовин у їжі містяться велика кількість допоміжних речовин, які не мають ні енергетичного, ні пластичного значення, алевиявляють смакові та інші якості їжі, допомагаючи всмоктуванню і розпаду поживних речовин. Присутність цих речовин приймається до уваги при розробці раціоналнього харчування.
Білки .Біологічна цінність білків тваринного і рослинного походження визначається складом амінокислот. Якщо в харчових продуктах білки містять всі перамінні амінокислоти. У білку, який відповідає потребам людського організму, 31,4% складають незамінні амінокислоти. З талька добова доза білків для дорослої людини складає 80-100 грам з яких половина – твариноого походження.
Вуглеводи. Біологічну цінність серед вуглеводів харчів мають полісахариди – крохмал та глікоген: дисахариди – сахароза, лактоза, мальтоза. Лише невелика доля вуглеводів харчів припадає на моносахариди (глюкоза, фруктоза, пентози і т.д.). Вміст моносахаридів у їжі може зрости після кулінарної чи іншої обробки харчових продуктів. Основна функція вуглеводів – енергетична. Вуглеводи, що мають в-глікозидні зв’язки не розщеплюються, тому вони грають допоміжну роль у травленні, активізуючи механічну діяльність кишечника.
Добова потреба дорослої людини у вуглеводах складає 400-500г, з них біля 400г припадає на крохмаль. Вся інша частина – на дисахариди, в основному, на сахарозу.
Ліпіди. Біологічну цінність для організму людини представляють в основному наступні компоненти їжі. Триацилгліцерини, що складають основну частину ліпідів їжі. Різні види фосфоліпідів, що входять до складу мембран клітин, поступають з продуктами тваринного походження (м’ясні продукти, жовток яєць, масло і т.д.) , так само як і холестерин та його ефіри. Фосфоліпіди і холестерин зумовлюють пластичну функцію ліпідів їжі. З ліпідами їжі поступають незамінимі для організму жиророзчинні вітаміни та вітаміноподібні зв’язки.
Добова потреба у харчових ліпідах складає 80-100г.
Вітаміни та вітаміноподібні речовини поступають в організм з рослинними та тваринними продуктами. Вітаміни – абсолютно незамінимі компоненти їжі, оскільки вони використовувються для синтезу в клітинах організму кофирментів, що являються обов’язковою частиною складних ферментів.
Добова потреба в окремих вітамінах коливається від декількох мікрограмів до десятків і сотень міліграмів.
Мінеральні речовини. Головним їх джерелом служать небіологічні компоненти їжі. Частково вони поступають в організм з харчовими продуктами тваринного і рослинного походження.
Мінеральні речовини відносяться до незамінимих факторів їжі.
Добова потреба дорослого організму людини в окремих мінеральних речовинах сильно коливається від декількох грамів до декількох міліграмів або мікрограмів.
Вода відноситься до незамінимих компонентів їжі, хоча невелика кількість води утворюється з білка ліпідів і вуглеводів при обміні їх у тканинах. Вода поступає з продуктами біологічного та небіологічного походження. Добова потреба для дорослої людини складає 1750-2200 г.
Раціональне харчування повинно повністю задовільняти потреби людини в енергії та пластичних речовинах та сприяти збереженнюздоров’я, високої працездатності, а дітям забезпечувати правильний ріст та розвиток.
В добовий харчовий раціон людини, що не займається фізичною працею (студенти, лікарі, службовці) повинно входити 91г білка, 103г жиру, 378г вуглеводів. В сумі це складає 2800 Ккал. Крім того, з їжею повинні поступати мінеральні солі, вітаміни і вода. При різнорідному змішаному харчуванні, що вміщає продукти тваринного (м‘ясо, вершкове масло, молоко) та рослинного (овочі, фрукти, олія) походження, не потрбно спеціально турбуватися про доставку вітамінів та неорганічних солей. Всі вони є в їжі в необхідній кількості. Виключення складає поваренна сіль, якої потрібно додавати біля 5г