дома;
поставити працівникам знижки на продукцію, яку випускає компанія, де вони працюють;
надавання кредиту співпрацівникам на придбання квартири, автомобіля та інше.
В цьому і полягає підхід до мотивації, зоснованный на “Теорії Y”, суть якої - вплив на психологічний стан працівника. Однак, ефективність цього підходу буде вкрай низкою, якщо працівник випробує потреби в задоволенні потреб нижчого рівня. У цьому випадку виправдує своє існування “Теорія X”. Відповідно до посилок цієї теорії найкращий спосіб стимулювання до праці - економічна мотивація.
Ефективність методів керування пов'язаних з оцінкою результатів діяльності кожного працівника (принципи “Теорії Z”) поступово підтверджується досвідом як закордонних, так і українських підприємств. Однак ті методи атестації, що застосовуються в нас в країні ще мають дуже багато недоліків, а адже, коли від результатів атестації буде залежати щорічне коливання заробітної платні, то ці результати виявляться в центрі найбильшої уваги і можуть стати джерелами дуже серйозних конфліктів. Сподіватися на появу абсолютно об'ективных методів оцінки службової діяльності настільки складного об'єкта, як людина, поки що не доводиться.
Не існує єдиних методів мотивації персоналу, ефективних у всі часи і при будь-яких обставинах. Однак, будь-який метод, застосовуваний керівником, заснований на обраній фірмою стратегії керування людськими ресурсами. Полярні стратегії (“Теорія X” і “Теорія Y”) були сформульовані Д.Макгрегором. У.Оучи додав до них “Теорію Z”. Більшість популярних методів раціональної мотивації засновано на принципах однієї з цих теорій. Це означає, що вибір конкретного методу мотивації повинна, у першу чергу, визначати загальна стратегія управління персоналом, яку вибирає фірма чи підпрємство.
Список використаної літератури та джерел
Ансофф І. Стратегічне управління: Пер. с англ. -М.: Економіка, 1989
Веснин В.Р. Основи менеджменту. - М.: «Тріада,ЛТД», 1997
Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент, М.: Гардарика, 1998
Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1995
Глухив В.В. Основы менеджменту. - С.-Петербург.: «Спец. література», 1995
М.А.Комаров «Менеджмент», ЮНИТИ,1998 Р.,
Максимцов М. М, Игнатьева А.В., Менеджмент, М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998
Мескон М.Х., Альберт Н., Хедоури Ф. Основы менеджменту. - М.:Справа, 1992. - с. 373
Фалмер Р.М. Энциклопедия современного управления Т1,3. - М.: 1992.
10 Грачев М.В. Суперкадры: управление персоналом и международные корпорации. М.: Дело,199311.
11.Кучер Г. Нові підходи до організації оплати і стимулювання праці, // Економіст н.7, липень,1999