Засоби індивідуального захисту (313) використовують¬ся для захисту люд
ини від отруйних речовин, силь¬нодіючих отрут, радіоактивних речовин і
бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби за
¬хисту органів дихання та засоби захисту шк
Засоби індивідуального захисту (313) використовують-ся для захисту людини від отруйних речовин, силь-нодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби за-хисту органів дихання та засоби захисту шкіри.
ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Найпростіші засоби захисту органів дихання — про-типилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Во-ни захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.
Протипилова тканинна маска (мал. ) складається з двох частин — корпусу і кріплення. Кор-пус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовля-ються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм — пер-ший розмір, 80—90 мм — другий,
91—100 мм — третій, 101—110 мм — четвертий, 111—120 мм — п'ятий, 121—130 мм — шостий, 131 мм і більше — сьо-мий розмір. Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьо-му обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Вик-ройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.
Ватно-марлева пов'язка (мал. 293) виготов-ляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його роз-стеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роб-лять розрізи (30—35 см).
Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — за-ходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до об-личчя.
Респіратори застосовують для захисту органів ди-хання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»).
Респіратор Р-2 складається із фільтрувальної напівмаски з наголовником. Напівмаска має два клапани
вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний ек-ран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуре-танового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (мал.).
Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодис-персного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху по-трапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.
Респіратори Р-2 виготовляються трьох розмірів відповідно до висоти обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм — другий розмір, понад 110 мм — третій розмір.
Зберігаються респіратори у запаяному поліетилено-вому пакеті. Щоб підігнати респіратор Р-2 до свого об-личчя, треба перевірити його справність, надіти напівма-ску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голови, а друга — на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати й довжину (для чо-го треба зняти напівмаску) таким чином, щоб надіта напівмаска щільно прилягала до обличчя; кінці носово-го затискача притиснути до носа.
Респіратори надягають за командою «Респіратор наді-ти!» або самостійно. Знявши респіратор, треба провести йо-го дезактивацію: видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.
Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») широко застосову-вався під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надійно захищав від радіоактивного зараження. Це респіратор одноразового користування, безрозмірний; фільтрувальним елементом у ньому є тканина Петрянова.
Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а також від різних шкідливих до-мішок, що є у повітрі.
У системі цивільної оборони країни для захисту на-селення використовуються такі фільтрувальні протига-зи: для дорослого населення — ЦП-5, ЦП-5М, ЦП-7, ЦП-7В; для дітей — ПДФ-Д, ПДФ-Ш, ПДФ-2Д, ПДФ-2ПІ, КЗД (камера захисна дитяча).
До складу комплекту цивільного фільтру-вального протигаза ЦП-5 входять два основні еле-менти: лицьова частина ШМ-62У і фільтрувально-погли-нальна коробка ЦП-5. Крім того, протигаз комплек-тується сумкою для зберігання і перенесення та короб-кою з плівками, що не запотівають (мал. ).
Усередині фільтрувально-поглинальної коробки ЦП-5 є протиаерозольний фільтр і шихта. Лицьова частина ШМ-62У — шолом-маска, виготовлена з натурального або синтетичного каучуку. У шолом-маску вмонтовано окулярний вузол і клапанну коробку, яка має один кла-пан вдиху, два — видиху і служить для розподілу по-токів повітря. Плівки, що не запотівають, виготовлені з целюлози і мають однобічне желатинове покриття, їх вставляють з внутрішнього боку скелець протигаза же-латиновим покриттям до очей і фіксують затискними кільцями. Желатин рівномірно всотує конденсовану во-логу, завдяки чому зберігається прозорість плівки.
Протигаз ЦП-5М має шолом-маску ШМ-66МУ з пере-говорним пристроєм мембранного типу і вирізи для вух.
Нині для захисту дорослого населення, у тому числі й особового складу невоєнізованих формувань, дедалі більше використовується новий цивільний проти-газ