Вступ

Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою,

регулюються Конституцією України,Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у

трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями

незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої

належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної

особи

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в

Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Право на відпустки забезпечується:

гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із

збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати

(допомоги) у випадках, передбачених Законом;

забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім

випадків, передбачених статтею 24 Трудового кодексу :

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім

звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано

невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення

в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку

трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням

надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково

перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність

трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими

умовами праці (стаття 7 цього Закону);

додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8

цього Закону);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і

15 цього Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього

Закону);

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку (стаття 18 цього Закону);

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19

цього Закону);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26

цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим

договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими

законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від

режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю

України) при визначенні тривалості щорічних відпусток та

додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього

Закону), не враховуються. ( Частина друга статті 5 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 2073-III ( 2073-14 ) від

02.11.2000 )

.ЩОРІЧНІ ВІДПУСТКИ

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не

менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який

відлічується з дня укладення трудового договору.

Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої,

металургійної, електроенергетичної промисловості, а також

зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні

шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних

роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні

корисних копалин надається щорічна основна відпустка тривалістю

24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих

роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в

розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче,

надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів

незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах і рудниках

глибиною до 150 метрів - 24 календарних дні із збільшенням на 4

календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і

більше.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства,

державних заповідників, національних парків, що мають лісові

площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і

лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв

надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів

за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом

Міністрів України.

Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин

надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних

днів, невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин - 24

календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки

на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти,

навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і

закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та

науковим працівникам надається щорічна основна відпустка

тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному

Кабінетом Міністрів України. ( Частина шоста статті 6 в редакції

Закону N 2073-III ( 2073-14 ) від 02.11.2000 )

Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка

тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26

календарних днів.

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна

відпустка тривалістю 31 календарний день.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам

відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом

Міністрів України.

Положення цієї статті щодо тривалості щорічної основної

відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким

установлюється іншими актами законодавства, проте тривалість їх

відпустки не може бути меншою за передбачену частинами першою,

сьомою і восьмою цієї статті.

2.Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими

і важкими умовами праці та її тривалість.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими

умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається

працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом

на здоров'я шкідливих виробничих факторів.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з

підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням

2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7

календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій,

визначених колективним договором, угодою.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть

надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від

неї.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток

не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників,

зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові

з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до

закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні