Реферат з гігієни

На тему: Гігієна харчування

ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом І навколишнім середовищем. Із дов-кілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального стану здоров'я і працездатності. Саме завдя-ки харчуванню забезпечується безперервність перебігу двох проти-лежних і взаємопов'язаних процесів асиміляції і дисиміляції.

У різні історичні часи склад їжі й характер харчування зміню-вались залежно від розвитку виробничих сил суспільства, клімато-географічних умов, напрямку господарської діяльності тощо. Ха-рактер харчування населення формувався поступово залежно від економічного і культурного рівня розвитку країни з урахуванням національних звичаїв і особливостей.

Продукти харчування є рослинного і тваринного походження. Найбільш розповсюджені продукти рослинного походження: злакові й продукти їх переробки, овочі, фрукти, ягоди, гриби. До продуктів тваринного походження відносять м'ясо, рибу, яйця, молоко і мо-лочні продукти. Харчовий раціон людини складається Із харчових продуктів, які містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі І в достатній кількості воду. Поєднання харчових продуктів у раціоні повинно бути в такій кількості, щоб воно забезпечувало всі фізіологічні потреби організму.

Харчування є основною біологічною потребою людини. Уза-гальнюючи свої уявлення про роль харчування, видатний російсь-кий фізіолог І.П. Павлов зробив висновок, що їжа уособлює со-бою життєвий процес в усьому його об'ємі - від найелементарні-ших фізіологічних властивостей організму... аж до найвищих проявів людської натури".

Неправильне харчування впливає на розвиток організму, зни-жує його захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І. Смоляр вважає, що більше ніж половина випадків передчасної смерті (до 65 років) чоловіків і жінок в Україні зумовлена хвороба-ми, у виникненні яких харчування відіграє важливу роль.

Порушення харчування вважають факторами ризику в розвит-ку захворювань серцево-судинної системи, в тому числі й атеро-склеротичного процесу. Наукові дані засвідчують зв'язок між не-правильним харчуванням, захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, насамперед серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам'яної хвороби, ожиріння, подагри, цукрового діа-бету. Доведено, що поширення багатьох дегенеративних захворю-вань пов'язана з надмірним споживанням калорій за рахунок про-стих вуглеводів, жирів тваринного походження та недостатнім над-ходженням вітамінів, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон, їжа може бути також причиною і фактором передачі різних захворювань інфекційної і неінфекційної природи.

Можна виділити п'ять груп захворювань, які прямо чи опосе-редковано пов'язані з харчуванням:

1. Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або над-лишком компонентів їжі.

2. Хвороби недостатнього або надмірного харчування, що роз-виваються як ускладнення на фоні виснажливих хвороб (хірургіч-них, інфекційних, онкологічних тощо).

3. Захворювання багатофакторної природи, які часто розвива-ються на фоні генетичної схильності, наприклад атеросклероз, по-дагра, гіпертонічна хвороба, онкозахворювання тощо.

4. Захворювання, які передаються аліментарним шляхом (де-які інфекції і гельмінтози, харчові отруєння).

5. Харчова непереносимість - атипові реакції на їжу, наприк-лад харчова алергія, ідіосинкразія.

Функції їжі. їжа як перша життєва потреба людини виконує ряд функцій, найголовнішими з яких можна назвати три:

1. Енергетична - забезпечення організму енергією.

2. Пластична — відновлення і синтез клітинних компонентів замість зруйнованих внаслідок процесів дисиміляції.

3. Біорегуляторна забезпечення і регуляція обмінних про-цесів в організмі. Ця функція здійснюється завдяки білкам, вітамі-нам, мікроелементам.

Раціональне харчування ~ це харчування, яке забезпечує постійність внутрішнього середовища організму і всі його життєві прояви при різних умовах праці й побуту. Воно має свої науково обгрунтовані принципи:

1. Відповідність надходження енергії до енерговитрат. У нормі повинен бути певний баланс, або рівновага.

2. Відповідність хімічного складу харчових речовин фізіологіч-ним потребам організму.

3. Максимальна різноманітність раціону.

4. Дотримання оптимального режиму харчування. Негативні наслідки нераціонального харчування найбільше даються взнаки в дитячому і похилому віці, а також в усіх вікових групах при малорухливому способі життя.

Режим харчування - це насамперед режим, тривалість і крат-ність прийомів їжі, інтервали між ними, розподіл об'єму й енергетич-ної цінності їжі по окремих її прийомах. Дослідженнями фізіологів доведено, що при чітко встановлених прийомах їжі в людини вироб-ляється умовний рефлекс, який регулює секрецію травних соків.

Відносно режиму харчування дуже добре сказав Бірхер-Бен-нер - видатний швейцарський лікар, натуропат, який працював у кінці XIX і на початку XX століття в Цюриху: "Потреба їсти час-то - хворобливе явище, яке щезає при скороченні кількості прийомів їжі. Одночасно зникають і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між прийомами їжі". Він сформулював 3 основні правила харчування: 1. їсти повільно, ре-тельно пережовуючи їжу. 2. їсти тільки тричі на день. 3. Переста-вати їсти до появи відчуття насичення. Ці правила харчування зна-ходять своє відображення як у працях сучасних лікарів-натуропатів (Г. Шелтон, П. Брег, А. Чейз та ін.), так і в рекомендаціях українсь-ких вчених (В, Смоляр, В. Войтенко, Н. Верхратський та ін.)

Тривалість приймання їжі повинна бути не меншою 15-20 хви-лин і не більшою 30-40 хвилин. Адже центр насичення або голоду після того, як минуло понад 20 хвилин з моменту початку трапези, перестає сигналізувати про голод і апетит зникає. Тому так важли-во ретельно пережовувати їжу і надмірно не затягувати процес її приймання.

Відносно кратності прийомів їжі, переважна більшість вчених вважає оптимальним 3-4-разове харчування, хоча деякі науковці, Н. Верхратський, О. Уголєв, Г. Шаталова, заперечують таку крат-ність, вважаючи її надмірною. Жоден народ у минулому не харчу-вався 3 чи 4 рази на день або частіше. Ще до нашої ери переважно їли один-два рази на день, хоча, як писав Гіппократ, "є багато тих, хто їсть тричі на день досита