Позачергова атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника, профспілки, трудового колективу або його виборного органу.

АРМ передбачає:

встановлення причин виникнення несприятливих умов праці;

санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеристику праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, буд. нормам та правилам та санітарним нормам;

встановлення ступеня шкідливості та небезпеки праці та їх характеру за гігієнічною класифікацією;

обґрунтування віднесення робочого місця до категорій із шкідливими умовами праці;

визначення (підтвердження) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення за роботи у несприятливих умовах;

складання переліку робочих місць, професій, виробництв та посад з пільговими пенсійними забезпеченнями працівників;

аналіз реалізації технічних та організаційних заходів спрямованих на оптимізацію рівнів гігієни, характеру і небезпеки праці.

За результатами атестації видається наказ, який містить перелік робочих місць, які поділяються на:

атестовані;

ті, що підлягають раціоналізації;

ті, що підлягають ліквідації.

Також результати атестації є підставою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Надання інших пільг та компенсацій, а також розроблення та реалізація організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов робочих місць. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку, яким надається пільгове пенсійне забезпечення. Матеріали АРМ з матеріалами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

Методика складання карти умов праці

АРМ передбачає, що на кожне робоче місце складається карта умов праці, туди заносяться трудові санітарно-гігієнічні умови та фактори технічної небезпеки.

Карта умов праці ( К.У.П. ) - це документ, в якому вміщується кількісні і якісні характеристики факторів виробництва середовища І трудового Процесу, гігієнічна оцінка умов праці рекомендується Щодо їх поліпшення запропоновані пільги та компенсації.

Послідовність складання К.У.П. ;

За ГОСТ визначена категорія робіт та оптимальні параметри мікроклімату;

За гігієнічною Класифікацією праці та іншими джерелами визначається перелік факторів умов праці на робочому місці для яких за нормативними документами встановлена гранично-допустимий рівень чи ГДК (концернрац.);

Для кожного з цих факторів проводиться замір фактичного значення ;

За загальноприйнятим методом визначається коефіцієнт «норма-забезпечення»;

Відповідно до технічного виконання процесу встановлюється тривалість дії кожного фактору;

Визначається Кдф від кожного фактора умов праці і К: Кдф =Кн *Тдф ; К = Кдф/n, де

Кн – коефіцієнт «норма-забезпечення»;

Тдф – тривалість дії фактора у % довготривалої зміни;

n- кількість факторів умов праці ;

7. Встановлюється ступінь шкідливості фактора і визначається початкова (х) та розрахункова кількість факторів (х фактичне);

8. Визначається коефіцієнт травмонебезпеки:

Кт = N0 / Nф

N0 - кількість небезпечних факторів ;

Nф - загальна кількість факторів ;

9. Визначається коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

Крм = К + Кт .

10. Визначається сумарна кількість балів:

Ухфакт.

11. За отриманими даними встановлюється розмір доплат до тарифної ставки або посадового окладу.

Основи державного соціального страхування від нещасних випадків

Основою законодавства України про ОП з Конституція України і ст.46 говорить про те, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на їх забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, я також в старості або в інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел. Якщо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці – це обов’язок роботодавця, то гарантія забезпечення прав застрахованим у страхування від нещасних випадків або профзахворювань – це обов’язок держави.

Верховною Радою України 29.09.99. був прийнятий ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей закон визначає правову основу, економічний аналіз та організаційну структуру загальнообов’язкового держ. Соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання. Дія цього закону поширюється на осіб , які працюють на умовах трудового контракту на підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності, а також у фізичних осіб. Дія даного закону поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.