Психічна залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котрі цей наркотик задовольняє.

Чим швидше наркотик задовольняє ці потреби та викликає очікуваний емоційний стан, тим складніше перебороти звичку вживання цього наркотику. В умовах сильної психічної залежності позитивний психологічний стан особистості залежить тільки від того, чи є наркотик під рукою. Врешті-решт він стає необхідною умовою нормального стану особистості. У випадку відсутності наркотику людина катується, і щоб виправити настрій або поліпшити стан, наркоман намагається знайти його за будь-яку ціну. Відсутність наркотику, до якого людина звикла і від якого стала психологічно залежною, може найдраматичнішим чином вплинути на все його життя. Потреба в наркотику стає найголовнішою в житті наркомана, він перестає виконувати свої обов’язки, кидає сім’ю і друзів, концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні наркотиків.

Психічна залежність, згадки про приємні відчуття є головними факторами, пов’язаними з хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих випадках ці фактори можуть бути єдиними.

Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв’язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.

Класичною ознакою виникнення фізичної залежності є поява абстинентного синдрому, який фактично свідчить про “наркотичний голод”. Абстинентний синдром характеризується низкою проявів у психічній та фізичній сферах, специфічних для кожного окремого виду наркотику. Цей стан полегшується або зникає після введення того самого наркотику або речовини, яка має такі ж психофармакологічні властивості.

Толерантність є адаптаційним станом, проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику, або виникає потреба в збільшенні дози для досягнення ефекту, котрий раніше досягався при дії меншої кількості того самого наркотику.

Залежність характеризують:

- сильне бажання або непереборна потреба (нав’язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

- тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

- психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;

- згубні наслідки для особистості і суспільства.

Звикання характеризують:

- бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

- незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;

- деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але відсутність фізичної залежності (відсутність абстинентного синдрому);

- негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана.

Усі наркотики за походженням можна розділити на дві групи – природні і синтетичні. Що ж таке наркотик?

Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.

Наркотики та їх ефекти. З точки зору психофармакологічного впливу наркотики можна розподілити на три великі групи:

·* наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати, барбітурати);

·* наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи (амфетаміни, кокаїн, гашиш);

·* наркотики, які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх, ЛСД, мескалін, псилоцибін).

Їх загальною ознакою є здатність до зняття психологічної напруги і до послаблення невпевненості у собі й сором’язливості; вони змінюють емоційну реакцію на біль, уповільнюють реакції, порушують координацію руху. Вживання цих препаратів у великих дозах викликає сон, серйозні порушення свідомості, призводить до безпам’ятства і навіть смерті. Ефекти цих наркотиків використовуються в медицині. Опіум його похідні та барбітурати – це психоактивні речовини, які найчастіше вживають наркомани.

Опіум та його похідні.

Опіум – це психоактивна речовина, яка має найдовшу історію. Опіум – це молочний сік, який отримують з надрізаних головок опіумного маку.

Мак вирощують у всьому світі, але за вмістом морфіну найкращим вважається балканський і малоазіатський мак. Вміст морфіну є головним фактором, який визначає ефективність та якість опіуму.

Спосіб вживання опіуму з метою отримання наркотичного сп’яніння залежить від географічних та культурних особливостей, а також традицій. В Ірані і Туреччині опіум їдять, китайці його найчастіше курять, а європейці та американці вводять шляхом ін’єкцій. Від способу вживання залежить інтенсивність дії препарату та яскравість відчуттів.

Висновок

Сьогоднішня ситуація, що склалася у молодіжному середовищі, не може не викликати занепокоєння. Куріння, алкоголізм, наркоманія і СНІД, безпритульність і кримінал, несприятлива загалом демографічна ситуація — ось неповний перелік хвилюючих проблем.

Аби привернути увагу до цієї проблеми, що відповідала б рівню її важливості та розробки шляхів і методів вирішення, а також обміну досвідом у Москві, 30—31 жовтня відбулася конференція «Підлітки та молодь у суспільстві, що змінюється» за участі представників Росії, України, Білорусії, країн Балтії та Закавказзя, Монголії, Швейцарії. Закарпаття представляла лікар-педіатр реанімаційного відділення обласної клінічної лікарні Еріка Мороз, член об’єднання громадян «Школа здоров’я», що входить до Всеукраїнської благодійної організації Громадська Рада з соціальних проблем розвитку підростаючого покоління.

Погодьмося, представницьких конференцій різного рівня проводиться дуже багато з даної тематики. Але будемо відверті: серйозний аналіз та констатація катастрофічної ситуації в світі щодо поширення впливу наркоманії, куріння та алкоголізму серед підлітків не приводить до реальних змін ситуації в цілому. Тож на цій міжнародній конференції під час дискусій було розглянуто питання девіантної та кримінальної поведінки, проблеми шкідливих звичок та зловживання психоактивними наркотичними речовинами дітьми та молоддю, актуальних проблем охорони психічного здоров’я дітей та підлітків. Були представлені програми боротьби з курінням «Дякую — ні!» та інші.

Цікавою була і регіональна Всеросійська освітня програма «Мій вибір» , яка допомагає підліткам повірити в себе та виробити здатність адекватно реагувати на вплив однолітків і вміння приймати