машинні, автоматизовані і апаратурні. Якщо брати зі сторони дільниці, то ці процеси (часткові процеси) поділяються на: основні (технологічні) і допоміжні. Основний складається:
Механічно збірні процеси;
Механічна обробка;
Заготівельне виробництво;
Термічна обробка;
Гальванічні процеси;
Кінцеве збирання і випробування
Допоміжний:
Транспортні, контрольні процеси;
Енергетичні процеси;
Ремонтні процеси.
В залежності від кількості обслуговуючих машин робочі місця бувають одноверстатні (одноагрегатні), багатоверстатні (багатоагрегатні). При одноверстатному робочому місці основна умова приділяється оснащенню його необхідною оснасткою, вибору найзручнішої робочої зони, раціональності рухів, використанню досконалих трудових заходів, створенню сприятливих умов праці.
При організації багатоверстатного робочого місця необхідно перш за все розробити раціональний маршрут руху виконавця від верстату до верстату, його різними пристосуваннями, які прискорюють працю. Багато верстатні робочі місця можуть бути однорідними і різнорідними в залежності від того, однотипним чи різнотипним устаткуванням вони оснащені.
По стабільності робочі місця поділяються на стаціонарні (постійні) і рухомі. При організації рухомого робочого місця важливо забезпечити виконавця оснасткою, яка розкладається і складається. При організації стаціонарних робочих місць основна увага приділяється оснащенню їх основним і допоміжним устаткуванням, оснасткою і раціональному їх розташуванню в границях робочого місця.
Робочі місця за ступінню механізації робіт, які виконуються, поділяються на ручні, машинно-ручні, механізовані, автоматизовані і апаратурні. На робочих місцях з ручною роботою основні і допоміжні трудові процеси виконуються вручну без застосування машин і механізмів. Робочі місця, на яких перетворення предметів праці здійснюється машинами і механізмами при безпосередній участі робітника, називаються машинно-ручними. В таких випадках головну увагу слід приділити максимально можливій механізації процесів, а також удосконаленню трудових процесів і рухів.
Основним завданням організації комплексно-механізованого робочого місця є забезпечення синхронної діяльності машини і людини. На автоматизованих робочих місцях розташовані верстати-автомати. Технологічний процес проводиться машиною без участі робітника, який контролює його виконання, здійснює запуск і зупинку автомату.
Апаратурні робочі місця оснащені спеціальним обладнанням (апаратами). Виробничі процеси здійснюються шляхом впливу на предмет теплової, електричної або хімічної енергії. Функції робітника зводяться до спостереження за роботою апаратів і регулювання руху протікання в них процесів.
За степенем спеціалізації розрізняють спеціальні робочі місця та універсальні. Якщо на спеціалізованому робочому місці виконується одна або обмежена кількість однотипних операцій (робіт), то на універсальному - різнорідні роботи, що характерно для одиничного і дрібносерійного типів виробництва. Звідси випливають різні вимоги до виконавців і до обслуговування робочих місць.
Робочі місця можуть класифікуватися і по ряду інших ознак в залежності від специфіки виробництва. Обґрунтоване віднесення робочого місця до окремої класифікаційної групи сприяє більш заглибленому аналізу стану організації робочих місць і підготовці заходів по їх вдосконаленню.
Розрізняють технічні, організаційні і психофізіологічні вимоги до організації робочих місць. До технічних вимог відносяться оснащення робочого місця технічною оснасткою і підйомно-транспортним обладнанням, інвентарем, засобами зв'язку що враховують специфіку виконуючих робіт.
Організаційні вимоги перебувають у пошуках більш раціонального з'єднання знарядь і предметів праці в межах зони робочого місця доцільного розподілу функцій по обслуговуванню робочих місць між безпосередніми виконавцями і обслуговуючим персоналом у створенні безпечних і нормальних умов праці.
Організація робочих місць в кінцевому результаті направлена на досягнення основної мети створення найсприятливіших умов для продуктивної діяльності людини. Цьому підкоряються психофізіологічні вимоги, які сприяють досягненню оптимальної відповідності технічних і організаційних факторів організації робочих місць фізіологічним можливостям працюючих.
2.2. Спеціалізація робочих місць.
Вихідним станом проектування робочих місць є їх спеціалізація, тобто встановлення раціонального профілю робочих місць і закріплення за ними визначного обсягу робіт і операцій з врахуванням технологічної однорідності, важкості, точності обробки. Спеціалізація робочих місць дозволяє забезпечити їх більш продуктивним обладнанням, удосконалити прийоми і методи праці, підвищити продуктивність праці і культуру праці.
Рівень спеціалізації робочих місць залежить від багатьох факторів, головними з яких є характер застосованих технологічних процесів, масштаби виробництва.
Спеціалізація робочих місць можлива при різних видах робіт -індивідуальних і групових, ручних і механізованих, в умовах одиничного, серійного і масового виробництва при одно і багатоверстатному обслуговуванні.
Потоково-масове виробництво потребує закріплення за кожним робочим місцем повних операцій повних операцій по обробці одного чи обмеженої кількості технологічно-подібних предметів праці. Така спеціалізація передбачає узгодження виконання всіх операцій на основі єдиного розрахунку такту ( ритму, циклу) потокової лінії, розміщення робочих місць у відповідності з послідовністю технологічного процесу, передачу виробів, що обробляються з операції на операцію з мінімальними перервами.
Організація робочих місць в потоковому виробництві при вузькій їх спеціалізації має великий недолік - збіднює зміст праці, робить її монотонною.
Проводячи заходи по підвищенню рівня спеціалізації робочих місць слід враховувати досягнення сучасної науки.
Правильне визначення профілю робочого місця і його спеціалізації, обсягу виконаних ним технологічних операцій дозволяє перейти до вибору його оснащення.
2.3. Планування робочих місць.
Всі засоби оснастки на робочому місці призначені для конкретних цілей, повинні бути розміщені так, щоб при їх користуванні робітник не витрачав лишній робочий час, додаткову фізичну і нервову енергію. Важливою вимогою при плануванні робочих місць є раціональне використання виробничої площі самого робочого місця. Робоча зона використовується найбільш інтенсивно на протязі робочого періоду. Тут розміщуються основне технологічне обладнання та засоби оснащення постійного користування.
При плануванні робочих місць необхідно дотримуватися ряду вимог, які забезпечують максимальну економію живої енергії людини. До числа загальних правил при розміщені засобів оснащення на робочому місці відносяться наступні органи управління: інструменти, матеріали, різні пристрої і прилади. Вони повинні знаходитись перед робочим в полі його зору. На робочому місці не повинно бути елементів, які не беруть участі у виробничому процесі, кожний предмет повинен мати постійне місце і фіксовану зону переміщення.
У склад