Звідси можна відмітити, що рівень ефективності виробництва за даний період не обумовлений плинністю кадрів, хоча якщо в подальшому ця плинність буде зростати, то вона викличе зниження ефективності виробництва.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що:

наявна плинність кадрів не є причиною для зниження ефективності виробництва за аналізований період;

звільнення працівників в значній мірі відбулось за власним бажанням

внаслідок незадоволеності умовами та оплатою праці.

Отже, підприємству необхідно звернути увагу на покращення умов праці та оплати праці, щоб забезпечити стабільність кадрів.

3.4 Аналіз рівня використання трудових ресурсів Бурштинської ТЕС

Аналіз фонду робочого часу робітників основних бригад

Повне використання робочого часу – необхідна умова досягнення високої продуктивності праці і покращення техніко-економічних показників діяльності підприємства. Недоліки в організації виробництва і праці породжують значні втрати робочого часу. Втрати робочого часу виникають при недотриманні трудової дисципліни та недостатньому рівні медичного обслуговування. Тому для вивчення причин втрат робочого часу, вивчення резервів їх скороченнянеобхідно провести аналіз динаміки структури фонду робочого часу.

Дані необхідні для проведення аналізу представлені в табл.8.

Дані таблиці 3.8 свідчать, що частка днів відпрацьованих робітниками основних бригад в фонді календарного часу має тенденцію до зниження: 2003р. – 60%, 2004р. –57,4%, 2005р. –56,2%, хоч в 2006р. та 2007р. – даний показник характеризується незначним ростом: відповідно 57,5%, 59,7%. Зниження частки відпрацьованих днів можна пояснити зростанням частки невиходів на роботу: 7,5% (2003р.), 9,2% (2004р.) і позитивні зміни в 2005 – 2007рр. з 9,0% до 7,9%. Про медичне обслуговування можна говорити простеживши зміну частки днів–неявок по цій причині: ріст з 2,3% (2003р.) до 3% (2004р.) та спад з 2,9% (2005р.) до 1,8% (2007р.). Отже, останні роки характеризуються досить високим рівнем медичного обслуговування.

За даними таблиці 3.8 бачимо, що в 2003 році не всі робітники основних виробничих бригад використовували чергові відпустки, про що свідчить значення показника кількості днів на 1 основного робітника – 18,0 днів. Це є негативним явищем, оскільки внаслідок довготривалої роботи в шкідливих для організму умовах погіршується стан здоров’я робітників основних бригад. Наступні роки свідчать про вирішення питання використання чергових відпусток всіма робітниками основних бригад.

Тенденція зміни кількості днів-невиходів на роботу з дозволу адміністрації має непостійний характер. За період 2006-2007р.р. взагалі відсутні. І невелика їх частка в інші роки досліджуваного періоду в загальній тривалості календарного фонду часу дозволяє стверджувати про незначний вплив цього фактору на ефективність використання балансу робочого часу основних робітників.

Тенденція до зростання цілодобових простоїв в 2004р. зумовлена погіршенням матеріально-технічного постачання, зниженням виробничих потужностей виробництва. Причому в 2004 році кількість цілодобових простоїв на 1 основного робітника була максимальна, що відбулись за умови падінням виробничих потужностей. 2005р.-2007р. свідчать про зниження частки цілодобових простоїв з 2,2% до 0,7%.

Слід відмітити, що кількість вихідних днів має тенденцію до збільшення з 30,7% в 2003р. до 32,6% в 2005р., та 2007р. спостерігається спад до 31,7%. Внаслідок цього аналогічну зміну має табельний фонд часу робітників основних бригад.

Максимально-можливий фонд робочого часу показує скільки днів було б відпрацьовано робітниками при відсутності невиходів на роботу, крім чергових відпусток. Частка максимально можливого фонду в календарному часі за аналізований період знизилась з 64,4% до 61,4%. Тобто при відсутності невиходів на роботу кількість відпрацьованих 1 робітником основних бригад днів зменшується з 235 до 224 дня. 2006р. відзначився таким значенням як 61,6% (225днів), а 2007р. – 62,3% (227днів).

За даними таблиці 3.7 слід відмітити, що коефіцієнт використання календарного фонду часу в 2003р. становив 60,0%, тобто можна відмітити, що робітниками основних бригад було відпрацьовано 60,0% тривалості року. До 2004 року даний показник починає падати на 4,3%, тобто знижується ефективність використання фонду робочого часу основних робітників, до 57,4%, а далі поступовий ріст з 56,2% до 59,7%.

Таблиця 3.7

Показники використання фонду робочого часу робітників основних виробничих бригад

Показники | Роки

2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007

Абсолютне значення | Темпи росту базисні | Абсолютне значення | Темпи росту базисні | Абсолютне значення | Темпи росту базисні | Абсолютне значення | Темпи росту базисні

1. Коефіцієнт використання календарного фонду часу, % | 60,0 | 57,4 | 95,7 | 6,2 | 93,7 | 7,5 | 95,8 | 59,7 | 99,5

2. Коефіцієнт використання табельного фонду часу, % | 86,6 | 83,3 | 96,2 | 3,3 | 96,2 | 5,0 | 98,2 | 87,6 | 101,2

3. Коефіцієнт використання максимального можливого фонду часу, % | 93,2 | 91,3 | 98,0 | 1,5 | 98,2 | 3,3 | 100,1 | 95,9 | 102,9

Тенденція зміни коефіцієнтів використання табельного та максимально-можливого фондів часу має тенденцію до зростання, виключенням є 2004р., який характеризується різким спадом обидвох показників.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що:

зменшення частки відпрацьованих днів 1 робітником основних бригад відбулося за рахунок зменшення обсягів виробництва і зменшенням використання виробничих потужностей виробництва;

крім того збільшилися втрати робочого часу внаслідок захворюваності і цілодобових простоїв, які свідчать про зниження ефективності використання балансу робочого часу основних робітників, отже знижується ефективність використання трудових ресурсів;

наявність цілодобових простоїв свідчить про зниження ефективності виробництва і неперервності виробничого процесу;

з метою підвищення ефективності використання трудових ресурсів необхідно привести заходи щодо покращення умов праці, що приведе до зменшення втрат робочого часу самими робітниками основних бригад.

Тенденція зміни коефіцієнта використання встановленої тривалості робочого періоду має