раціонального використання трудових ресурсів.

Ефективне використання трудових ресурсів передбачає перш за все вирішення конкретних завдань по зниженню трудомісткості продукції, тобто скорочення витрат робочого часу на одинцю продукції та кращому використанню робочого часу та структури кадрів, тобто повнішого використання усієї величини сукупного фонду робочого часу певного складу працівників протягом робочого дня, місяця, року. Прийнято розрізняти джерела і шляхи економії трудових ресурсів. Джерела, економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія ресурсів, а шляхи економії — яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ресурси. Зі всієї сукупності можливих заходів щодо покращення використання трудових ресурсів слід виокремити наступні:

Розробка та запровадження раціональних форма розподілу та кооперації праці – удосконалення технологічного, функціонального та професійно-кваліфікаційного розподілу праці на соснові найновіших досягнень науково-технічного прогресу; раціональна розстановка та ефективне використання кадрів; суміщення професій та функцій; запровадження колективних форм організації та стимулювання праці.

Поліпшення підбору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів – професійна орієнтація, забезпечення підготовки та перепідготовки працівників відповідно до потреб підприємства; удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог виробництва.

Удосконалення організації та обслуговування робочих місць – систематична перевірка робочих місць на відповідність прогресивним вимогам; раціональне планування робочих місць та оснащення їх обладнанням і оснасткою, що відповідають вимогам ергономіки; запровадження прогресивних систем обслуговування робочих місць.

Раціоналізація трудових процесів та запровадження передових методів і прийомів праці – проектування та запровадження трудових процесів, що забезпечували б високу продуктивність праці; вивчення, відбір та розповсюдження передових методів та прийомів роботи.

Удосконалення нормування праці – розширення сфери використання норм праці; підвищення якості норм праці, їх обґрунтованості; широке використання при нормуванні сучасних аналітичних методів.

Поліпшення умов праці – механізація ручних та важких робіт; створення оптимальних кліматичних та санітарно-гігієнічних умов; використання раціональних режимів праці та відпочинку, виробничої естетики та функціональної музики.

Запровадження прогресивних форм і методів матеріального та морального стимулювання – удосконалення тарифної системи та форм оплати праці працівників з врахуванням складності робіт; розробка та впровадження прогресивних форм матеріального та морального стимулювання за підвищення ефективності та якості праці, зниження трудомісткості та матеріаломісткості продукції, суміщення професій тощо.

Отже, під резервами підвищення ефективності використання трудових ресурсів розуміють невикористані реальні можливості скорочення витрат живої праці на одиницю продукції. На основі проведеного аналізу використання трудових ресурсів на Бурштинській ТЕС виявлено ряд резервів, реалізація яких має метою покращення використання кадрів.

Одним із резервів підвищення використання трудових ресурсів на Бурштинській ТЕС є повніше і раціональніше використання робочого часу. Резерви покращення використання робочого часу визначаються можливостями скорочення цілоденних простоїв і внутрізмінних його втрат. Для цього розробляються заходи по вдосконаленню управління і організації виробництва.

Також резервом покращення використання робочого часу, а отже трудових ресурсів, є скорочення плинності кадрів. Аналіз плинності кадрів на БТЕС вказує на те, що зведення її до мінімуму позитивно відіб’ється на величині продуктивності праці. З цією метою необхідно розробляти заходи, спрямовані на зниження плинності кадрів, а саме заходи щодо зміцнення трудової дисципліни (скорочення прогулів, запізнень, передчасного залишення робочого місця), оздоровлення і покращення умов праці і побуту працівників, зокрема покращення організації і планування робочих місць, заходи по виробничій етиці.

Досить суттєвим резервом підвищення ефективності використання трудових ресурсів є вдосконалення виробничих процесів на основі досягнень науково-технічного прогресу. Механізація і автоматизація технологічних процесів, впровадження нової техніки, технології, зниження питомої ваги ручної праці, дадуть можливість ефективніше використовувати трудові ресурси підприємства. Резервом підвищення ефективності використання трудових ресурсів на БТЕС є забезпечення відповідальності між кваліфікаційним розрядом робітників та розрядом виконуваних ними робіт, а також приведення фактичної чисельності робітників до нормативної.

3.5. Визначення стратегії підприємства за допомогою методу SWOT – аналіз

1 Одним із найпоширеніших інструментів стратегічного аналізу позиції підприємства в конкурентній боротьбі є метод SWOT – аналізу.

Застосування SWOT – аналізу має сприяти:

Прийняттю зусиль щодо перетворення слабостей на сили, загроз на можливості;

Розвитку сильних позицій відповідно до обмежених можливостей.

SWOT – аналіз передбачає виконання певної послідовності дій:

Ідентифікація та вивчення факторів зовнішнього оточення підприємства з метою виявлення поточних та потенційних загроз та своєчасного запобігання збитків внаслідок їхньої дії.

Ідентифікація та вивчення факторів зовнішнього оточення підприємства з метою виявлення поточних та потенційних можливостей, необхідних для запобігання загрозам і зміцненню конкурентних позицій.

Ідентифікація та аналіз сильних позицій складових потенціалу – конкурентних переваг підприємства.

Ідентифікація та аналіз слабких сторін потенціалу підприємства.

Аналіз сильних і слабких сторін здійснюється за допомогою порівняльних методів. Так, кожна позиція, визначена, оцінюється за визначеною шкалою оцінки (бальною) та, як правило, ранжується за важливістю, тобто зважується (для отримання більш достовірних результатів).Конкурентні сили підприємства за окремими позиціями визначаються шляхом порівняння його оцінок за кожною позицією з оцінками підприємств – конкурентів.

Таблиця3.14

SWOT-аналіз Бурштинської ТЕС

Фактори | Оцінка фактора | Ваговий коефіцієнт | Рейтинг факторів | Підсумок

Сильні сторони: |

4,65

репутація на внутрішньому і зовнішньому ринках | 0,12 | 5 | 0,6

відсутність в регіоні іншого виробника | 0,15 | 5 | 0,75

технічна база для освоєння нових технологій | 0,15 | 4 | 0,6

висока якість | 0,11 | 5 | 0,55

досконала технічна база | 0,1 | 4 | 0,4

повне завантаження виробничої потужності | 0,17 | 4 | 0,85

налагоджені зв’язки з постачальниками сировини | 0,1 | 5 | 0,5

ціна на продукти нижча ніж у конкурентів | 0,1 | 4 | 0,4

Слабкі сторони: | 2

кадровий застій | 1 | 2 | 2

Можливості: |

3

зовнішні