Проте, на законодавчому рівні слід закріпити не лише права, а й обов’язки профспілок. Тут і є розбіжність між трудовим колективом, адже в останньому законодавством передбачено „індивідуальну відповідальність осіб, котрі представляють трудові колективи [11]”** Закон України «про колективні договори і угоди». І знову нам слід звернутися до законодавства іноземних країн, зокрема у Канаді передбачено обов’язки профспілок, і майнову відповідальність за рахунок коштів профспілкових органів. Крім цього, передбачається адміністративна і кримінальна відповідальність профспілкових функціонерів. Також у даній країні заборонено включати до складу профспілки осіб, котрі належать до адміністрації, навіть і найнижчої ланки. Ви спитаєте, навіщо? А відповідь є досить простою – це забезпечує незалежність профспілок від підприємців і власників. Іншими словами має бути додержана чистота представництва сторін, в іншому випадку профспілкова діяльність втрачає свою сутнісну спрямованість і знову-таки перетворюється на декларацію.

В умовах демократії, ну якщо ту форму правління в якій ми сьогодні живемо можна назвати демократією, актуальним є питання недопущення монополізації профспілок, закріплення за ними права бути єдиними представниками інтересів працівників. Проте це буде деякою мірою суперечити обов’язкам трудових колективів, тут і буде чергова неув’язка між професійними спілками і трудовими колективами. Все ж, потрібновизнати, що якими б важливим не були профспілки, вони лише посередники. Головними фігурами в економіці, у виробничих відносинах залишаються роботодавці і наймані працівники тобто трудовий колектив. Тому слід сказати, що все ж таки трудовий колектив стоїть на щабель вище від профспілок, адже останні сформовують свою діяльність саме для трудового колективу. Зрозуміло, що саме трудовий колектив є головним виконавцем умов колективного договору і повинен нести повну відповідальність за таке виконання. Це ще раз доводить що прийняття закону про трудовий колектив є невідкладним питанням, адже необхідно визначити правовий статус цього важливого колективного суб’єкта соціально-трудових відносин, що має назву трудовий колектив.

Таким чином, розмежування прав і повноважень трудових колективів і профспілок не є таким важливим, як саме виконання даних прав і обов’язків. Адже захисна і представницька функції професійних спілок та високопродуктивна праця трудового колективу є основою стабільного функціонування підприємства, установи, організації.

Якщо самі працівники не будуть дотримуватись чинного законодавства про працю, то накій підставі вони зможуть вимагати, щоб із ними поводились суто по закону. Хтось із давньогрецьких філософів сказав: „Стався до людей так, як хочеш щоб ставились до тебе”. У нашому випадку поняття „стався до людей” можна замінити на слова „дотримуйся закону” і у відповідь одержиш таке саме ставлення. Проте не факт, що роботодавець у відповідь буде чесним, але це уже інша тема для розмови.

Тому на останок треба сказати, що трудові колективи виконують свої завдання і нормально і стабільно функціонують, а професійні спілки просто захищають їх інтереси, тим самим виконуючи свій обов’язок, а розмежування прав виходить уже на другий план.

ВИСНОВКИ

Так, у кількох розділах ми намагалися максимально розкрити і визначити важливість трудового колективу. Настав час підсумувати дану тему і максимально розкрити ті недоліки, що ми знайшли у трудовому законодавстві щодо норм, які стосуються трудового колективу. тож, що стосується даних проблем:

1. У першому питанні даної роботи ми визначили, що раніше трудовий колектив брав участь у затвердженні статуту підприємства, проте дану норму було скасовано. Але якщо вдуматися у ці слова, то виникає питання: Чому? Адже статут – це основа, скелет підприємства будь-якого, ним керується і власник і працівники, оскільки він визначає основні сторони і напрямки діяльності підприємства. Існує багато випадків, коли при заснуванні підприємства власник затверджує статут не узгодивши це із працівниками, і прийшовши на роботу вони просто звикають до нього. Таким чином я пропоную повернути дану норму у законодавство, тому що вона хоть якоюсь мірою зрівняє у становищі працівників і роботодавця;

2. Можливо таке поняття як „охорона праці” не зовсім буде вписуватись у нашу тему, проте охорона праці трудового колективу це настільки важливе поняття, що я не міг його не згадати. Ми уже описували сам принцип існування даного інституту і визначили, що він не є досконалим. На підприємстві, залежно від його величини і кількості штату охороною праці займається один чи кілька уповноважених працівників. Проте, не зважаючи на це, охорона праці – це не те поняття, на яке зважають як працівники, так і власник або роботодавець. Це дуже неправильно, адже здоров’я – це те, що людина повинна берегти як неоціненне багатство, проте люди не розуміють цього, поки не побувають у такій ситуації, яка призведе до серйозної травми. Я у такій ситуації побував і даний принцип зрозумів і усвоїв.

Щоб удосконалити механізм функціонування інституту охорони праці я пропоную ввести ряд заохочень у вигляді різного роду преміювання, для покращення і стимулювання роботи осіб, що займаються охороною праці, також ввести різного роду стягнення, які будуть застосовуватись у разі ухилянь від виконання своєї роботи даними особами. І у кінці кожного місяця проводити своєрідний аналіз роботи даних осіб, розглядаючи кількість нещасних випадків і травм, зареєстрованих протягом цього часу, це і