Тарифна система не може забезпечити повних розрахунків місячного заробітку робітників, оскільки не бере до уваги реальної результативності їхньої діяльності за відповідний проміжок часу. З'являється необхідність проведення розрахунків абсолютної величини заробітної плати, виходячи з фактичних результатів (затрат) праці є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник був фактично зайнятий на роботі. Тому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі - почасова і відрядна. Такі результати (затрати) праці можна визначити за допомогою конкретних форм і систем заробітної плати робітників (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Форми та основні системи оплати праці

При відрядній формі праця оплачується в залежності від кількості виробленої продукції і розцінки за одиницю продукції. Відрядна форма оплати праці матеріально зацікавлює працівника у результатах праці, його продуктивності, повнішому та ефективнішому використанні робочого часу та обладнання.

Умовами ефективного використання відрядної оплати праці є:

наявність кількісних показників виробітку в натуральних одиницях і можливість достовірного обліку результатів праці;

науково обґрунтоване нормування праці;

створення можливостей для перевиконання норм без порушення технологічного процесу;

чітка організація обслуговування робочих місць, яка б виключала простої;

якісна і своєчасна технічна підготовка виробництва.

Відрядну оплату праці не рекомендується застосовувати у тому випадку, якщо її застосування веде до погіршення якості продукції, порушення технологічних режимів, погіршення обслуговування обладнання, порушень вимог техніки безпеки, перевитрат сировини і матеріалів.

Застосовуються наступні системи відрядної форми оплати праці:

1) пряма відрядна;

2) відрядно-преміальна;

3) відрядно-прогресивна;

4) непряма відрядна;

5) акордна.

При прямій відрядній системі оплати праці визначається кількість виробленої продукції та розцінка за одиницю, виходячи з тарифної ставки, яка відповідає даному розряду роботи, і норми часу на виготовлення продукції.

, (1.1)

, (1.2)

або , (1.3)

де ЗВ – відрядний заробіток робітника, грн.;

Рі – розцінка за одиницю продукції або операцію, грн.;

ТСі – тарифна ставка і-го розряду роботи, грн.;

Нв – норма виробітку за годину, штук;

Нч – норма часу (трудомісткість), год.

Залежно від чисельності робітників, які виконують роботу, і способу виконання відрядність може бути індивідуальною, бригадною.

При індивідуальній відрядній оплаті праці кожному виконавцю визначається окремо самостійне завдання, окремо організовується облік обсягу виконаної роботи чи виробленої продукції і здійснюється нара-хування заробітної плати.

При індивідуальній прямій відрядній системі нарахування заробіт-ної плати величина заробітку безпосередньо залежить від індивідуаль-ного виробітку. Важливою умовою впровадження індивідуальної відряд-ної форми оплати праці є такий розподіл праці, при якому праця кож-ного робітника окремо може бути нормованою й облікованою.

Індивідуальна пряма відрядна оплата праці є досить ефективною, простою і зрозумілою кожному робітникові. При цій формі оплати праці працюючий виразно бачить зв'язок між своїм заробітком і виробітком продукції чи обсягом виконаної роботи, що підвищує його заінтересо-ваність у збільшенні виробництва.

Бригадну відрядну систему нарахування заробітної плати використовують у тому разі, коли окремі операції виробничого процесу вико-нують групи працівників різної кваліфікації, коли характер обладнан-ня, яке використовується, чи специфіка технології потребують одночас-ної роботи групи робітників, наприклад складання, ремонт і монтаж великих машин і механізмів, обслуговування доменних і мартенівських печей тощо.

Проте треба мати на увазі, що ця система нарахування заробітної плати впливає на зростання продуктивності праці лише в тому разі, якщо вона базується на науково обґрунтованому технічному нормуванні і тарифікації робіт, організації й обслуговуванні робочих місць і суво-рому контролі за виробітком і якістю виконуваних робіт.

При відрядно-преміальній системі заробіток робітника складається з двох частин:

1) заробітку, розрахованого на базі основних розцінок;

2) премії, яка може нараховуватися за виконання і перевиконання встановлених показників.

, (1.4)

де П1 – премія у відсотках за 100% виконання плану;

П2 – премія у відсотках за кожний відсоток перевиконання плану;

Ппл – розмір перевиконання плану, %.

При впровадженні відрядно-преміальної системи нарахування заробітної плати необхідно дотримуватися таких умов:

премії можуть виплачуватися як за виконання, так і за перевико-нання планових (нормативних) завдань. При цьому розмір премії за перевиконання завдань, як правило, не повинен перевищувати розміру премії, визначеної за виконання планового (нормативного) завдання;

для окремих категорій робітників і професій розмір премій пови-нен визначатися з урахуванням впливу їх на результати праці збільшення виробництва продукції і підвищення її якості;

премії за виконання і перевиконання планових (нормативних) зав-дань, як правило, повинні виплачуватися лише за умови виконання ро-бітниками визначеної для них норми виробітку чи норми часу;

необхідно чітко визначити показники, які відбивають результати праці кожного окремого робітника за рівнем виконання ним виробни-чих планових (нормованих) завдань, і не допускати множинності та-ких показників;

потрібно забезпечити впровадження у виробництво науково обґрунтованих (технічних) нормативів витрат праці (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування і норм чисельності виконавців);

слід забезпечити економічне й організаційне обґрунтування відряд-но-преміальної форми оплати праці, з тим щоб її застосування не спри-чинило перевитрати фонду заробітної плати, зростання загальних ви-трат виробництва і собівартості продукції;

робітники, які мали прогули, припустилися виробничого браку у виконанні своїх обов'язків протягом певного періоду, повинні позбавля-тися премії частково чи повністю;

преміювання виробничого персоналу здійснюється відповідно до Положення про відрядно-преміальну оплату праці за рахунок фонду заробітної плати.

Відрядно-прогресивна система передбачає оплату виготовленої продукції в межах встановленої бази за прямими відрядними розцінками, а оплату продукції, виробленої понад встановлену базу, за підвищеними розцінками.

Заробіток за цією системою також складається з 2-х частин:

1) відрядного заробітку за основними розцінками;

2) доплати за перевиконання норм за прогресивними розцінками.

(1.5)

де Пн – відсоток виконання норм;

Пб – база, від якої починають користуватись прогресивними розцінками, %;

Кр – коефіцієнт збільшення основної розцінки;

Нарахування заробітної плати робітникам при відрядно-прогре-сивній оплаті