Основними завданнями аналізу фонду оплати праці на підприємстві є:

з’ясування забезпеченості робітників на підприємстві заробітною платою;

вивчення показників фонду оплати праці;

оцінка використання фонду оплати праці на підприємстві;

вивчення ефективності використання коштів на оплату праці;

виявлення резервів більш повного та ефективного використання фонду оплати праці.

Під методикою аналізу взагалі розуміють сукупність способів та прийомів найбільш доцільного виконання будь-якої роботи.

Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку.

В ході аналізу випуску та реалізації продукції будуть використані наступні методи: порівняння, групування, графічний метод, табличний метод, метод екстраполяції, метод динамічний рядів.

Розглянемо детальніше використання даних методів.

Порівняння – це науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме (досліджуване) явище, предмети зіставляють з уже відомими, досліджуваними раніше, для виявлення загальних ознак або відмінностей між ними [22, с. 44].

Використання методу порівнянь можливе за умови формування показників: за однаковий відрізок часу; в однакових одиницях виміру; за єдиною методикою; в однакових умовах.

Порівнюючи звітні показники з плановими, виявляють ступінь виконання або невиконання завдань, завдань. Порівняння звітних показників з даними попередніх періодів дозволяє охарактеризувати результати діяльності підприємства в динаміці, а порівняння планових показників звітного періоду з фактичними показниками минулих періодів дає змогу визначити ступінь напруженості планових завдань.

Для оцінки стану і використання виробничого потенціалу підприємства та виявлення рівня ефективності управління велике значення має порівняння досягнутих і запланованих показників діяльності досліджуваного підприємства з теоретично можливими показниками, економічною моделлю.

В економічному аналізі досить широко застосовуються групування. Суть цього методу – поділ загального числа досліджуваної сукупності об’єктів на якісні однорідні групи за відповідними ознаками. Такий поділ дає можливість зрозуміти зміст середніх величин, показати роль окремих одиниць у цих середніх, виявити взаємозв’язок і взаємозалежність між досліджуваними показниками, вплив найсуттєвіших факторів, певні закономірності, властиві показникам [22, с. 45].

Економічні явища, які вивчаються, мають певну кількісну визначеність, виражену в абсолютних чи відносних величинах. Абсолютні величини характеризують кількісні розміри явища в натуральних вимірниках (метри, тонни, тис.грн. тощо). Відносні показники відображають співвідношення величини певного явища з величиною іншого чи величиною того ж явища, розрахованою за інший час або для іншого об’єкта. Відносні величини визначають як відношення одного показника до іншого, прийнятого за базу порівняння. Відносні величини здебільшого обчислюють у коефіцієнтах чи у відсотках [17, с. 36].

Для вивчення динамічних рядів застосовують різноманітні прийоми, однак у практичній діяльності аналітика здебільшого використовують елементарні прийоми оброблення рядів динаміки для встановлення тенденцій розвитку та їх особливостей. За допомогою цього методу можна уникнути випадкових висновків. Для характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують показники абсолютного приросту Y, темпів росту t, темпів приросту t та середньорічні темпи росту показника Тсер. Приведемо формули, які будуть використовуватись в даному методі.

Абсолютний рівень — абсолютний розмір членів ряду динаміки:

y, y1 ,y2 ,..., yі-1, yі, yі+1, yn (1.9)

Абсолютний приріст порівняно з попереднім роком — різниця абсолютних рівнів двох сумісних періодів:

(1.10)

Абсолютний приріст за весь аналізований період — різниця між даним і базисним рівнем:

(1.11)

Для визначення степеня покращання показників використовуються темпи росту та темпи приросту (%).

Темпи росту — порівняння з минулим періодом, тобто відношення значень двох суміжних рівнів.

(1.12)

Темпи росту за весь аналізований період — відношення між розглядуваним і базисним рівнями:

Темп приросту :

(1.13)

Середньорічний (середньо квартальний) темп зростання показника розраховують наступним чином:

(1.14)

Важливим методом економічного аналізу є метод різниць, який у даній дипломній роботі буде використаний для визначення впливу факторів на зміни показника обсів виробництва. цей метод ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов’язаного з ним часткового показника. Для визначення ступеня впливу зміни кількісного фактора на відхилення за загальним показником необхідно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника. Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, необхідно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника [22, с. 53].

Так, аналіз змінної частини фонду оплати праці на підприємстві проводиться за рахунок:

- зміни обсягу виробництва (?ФОПов):

?ФОПов = ФОПзм0 • ТрОВ - ФОПзм0 (1.15)

- зміни прямої оплати праці (?ФОПоп):

?ФОПоп = ФОПзм1 - ФОПзм0 • ТрОВ (1.16)

- загальна зміна (?ФОП):

?ФОП = ?ФОПов + ?ФОПоп (1.17)

де ФОПзм0, ФОПзм1 - змінна частина фонду оплати праці відповідно у базовому та звітному роках;

ТрОВ - темпи росту обсягів виробництва.

В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність, що значно спрощує процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників. Для правильного відображення досліджуваних процесів і явищ необхідно дотримуватись техніки та методики побудови графіків. Велике значення має правильний вибір типу графіка, його масштабів і виконання.

Графіки - це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур. Завдяки добре зробленим графікам досліджуваний матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим.

Графіки мають також велике аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу графік дає узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища, уможливлює наочне зображення тих закономірностей, що їх містить числова інформація. На графіку виразніше виявляються тенденції і взаємозалежності досліджуваних показників.

Графічні засоби можуть використовуватися і для розв'язування методичних задач економічного аналізу, а передовсім для побудови різноманітних