ДИПЛОМНА РОБОТА

З предмету:

Трудового права

на тему:

“Міжнародна організація праці її структура, завдання, та роль в удосконалені правового регулювання вівдносин в сфері праці”

ВСТУП

Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) – спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни — Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

В роботі МОП беруть участь представники роботодавців, організацій трудящих та представники урядових структур. У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. Сьогодні членами МОП є 170 країн.

МОП приймає різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці й здоров'я.

Безпосередньо впливають на розв'язання цих проблем широкомасштабні програми досліджень, які здійснює МОП, а також міжнародне технічне співробітництво. Сьогодні першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці

Діяльність МОП носить гуманістичний характер. Вона націлена на всемірне сприяння розвитку підприємницьких початків в економіці. Проте це здійснюється при найважливішій умові: виробітку соціально-економічних і юридичних механізмів, з одного боку, повинна сприяти розширенню і розвитку підприємництва, але одночасно, з іншого боку, не повинна дозволяти розвиватися йому за рахунок посилення експлуатації працюючих, обмеження їхніх прав і інтересів.

У цих цілях МОП розробляють визначені правила поведінки - найважливіші регулятори ринкових і інших відносин між робітниками і роботодавцями, державою й організаціями працюючих, державою і підприємницькими структурами. Це реалізується у виді нормативних і рекомендаційних актів міжнародного рівня в різноманітних областях підприємництва і соціальної сфери - Конвенцій і Рекомендацій МОП. Конвенція МОП - документ, що стає обов'язковим для виконання (у змісті дотримання викладених у ньому трудових норм) державою - членом МОП після його ратифікації - прийняття на себе зобов'язань по розробці і реалізації необхідних заходів для дотримання її положень. Міжнародні трудові норми акумулюються в Міжнародному Кодексі Праці.

Рекомендація МОП - необов'язковий для виконання документ, що служить вихідною позицією в області політики, законодавства і практики.

Діяльність МОП регламентується Статутом Міжнародною Організація Праці.

Основні принципи, на яких засновується МОП, її цілі і задачі визначені Статутом МОП і Декларацією цілей і задач Міжнародної Організації Праці, прийнятої на 26-й сесії Генеральної конференції МОП (Філадельфія, 10 травня 1944 року).

МОП користується на території кожного зі своїх членів привілеями й імунітетом, необхідними для здійснення цілей.

“Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави” , - так визначено в Основному Законі України

Входження України до міжнародних організацій універсального та регіонального характеру , приєднання до багатьох міжнародних актів з прав людини дозволяє говорити про наше суспільство як цивілізований осередок людської спільноти. Разом з тим це покладає на державу обо’язки по приведенню національного законодавства у відповідність з міжнародними стандартами з прав людини, в тому числі в сфері праці. І тут потребується виважена, копітка робота по створенню вланого законодавства на основі міжнародних стандартів.

Актуальність даної теми полягає і втому, що Україна знахоться на шляху до правової держави, хоча стаття перша Основного Закону називає її такою. А правова держава повинна забезпечувати дотримання максимально широкого кола прав і свобод особистості, гарантованих їх суспільством, насамперед соціальних.

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Міжнародна організація праці як суб’єкт міжнародно-правового

регулювання праці……………………………………………………………..ст.6

1.1 МОП покликана вирішувати такі завдання:…………………………...ст.9

1.2 Основними повноваженнями Генеральної конференції є…………....ст.11

1.3 Повноваження Адміністративної Ради………………………………….ст.12

1.4 Міжнародне Бюро Праці…………………………………………….……ст.19

1.5 Конвенції Міжнародної Організації Праці, які ратифі-ковані Україною………………………………………………………………………...ст.24

1.6 Структура МОП…………………………………………………………....ст.29

Розділ 2. Діяльність МОП в Європі………………………………………….ст.36

2.1. Діяльність МОП в Європі та в Україні…………………………….......ст.37

2.2. Імплементація конвенцій та їх вплив на національне законодавство України………………………………………………………………………….ст.38

ДОДАТОК

3.1 Конвенції Міжнародної організації праці які врегульовують відпустки жінок, молоді, осіб з сімейними обов’язками………………………………ст.45

3.2 Право на відпочинок – невід’ємне право кожної людини……………ст.51

3.3 Способи захисту права на відпочинок, передбачені Міжнародною організацією праці та внутрішнім трудовим законодавством України..ст.61

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Розділ 1 Міжнародна організація праці як суб’єкт міжнародно-правового регулювання праці.

Ст..9 Конституції України та ст..8-1 Кодексу законів про працю України закріпили принцип пріоритету міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства .

Основи сучасного розуміння міжнародно-правового регулювання праці заклав С. Іванов, у визначенні якого він звертається до призначення такого регулювання підкреслюючи, що це – різновид міжнародного захисту прав людини , і називає інститутом у сучасному міжнародному праві [9,с.47] К. Гунов та В. Толкунова вважають, що міжнародно-правове регулювання праці – це регулювання умов праці та охорони законних прав працівників через міжнародні угоди, під якими розуміють конвенції МОП [5,с.408]. З цим твердженням важко погодитись, тому що крім актів МОП до джерел міжнародно-правового регулювання праці належать норми будь-яких міжнародних угод, оскільки міжнародний договір – родове поняття, що охоплює усі міжнародні угоди, які можуть мати різне найменування – договір, пакт, трактакт, конвенція, декларація тощо.

Найцікавіше визначення цього поняття запропонував І. Кисельов, який вважає, що це регламентування за допомогою міжнародних угод держав та інших міжнародних правових засобів питань, пов’язаних із застосуванням найманої праці,