ресурси. Тому необхідно зміцнити багатодисципліновану групу за рахунок призначення, зокрема , експерта з міжнародних трудових норм і виділення засобів на надання допомоги учасникам МОП, зокрема підприємцям, що виявилися самою слабкою стороною серед соціальних партнерів у регіоні. У рамках політики активного партнерства варто ширше використовувати місцевий досвід при здійсненні проектів у країнах Центральної і Східної Європи. Підкреслювалося також значення перекладу різних посібників МОП на мови країн з перехідною економікою.
Деякі представники урядів, що виділяють додаткові фонди на технічне співробітництво з країнами Центральної і Східної Європи, виразили своє бажання і надалі зміцнювати і розвивати таке співробітництво. Однак важливо, щоб і інші держави-члени з Західної Європи робили допомога у фінансуванні, особливо з огляду на поточних фінансових труднощів Організації.
Багато ораторів підкреслювали важливість зміцнення відносин з Європейським союзом і Бреттон-Вудськими інститутами з метою одержання додаткових засобів і забезпечення того, щоб у програми допомоги країнам Центральної і Східної Європи включалися і соціальні аспекти.
2.1. Діяльність МОП в Європі та в Україні
В 2001 році представники МОП проводили дослідження, у якому взяло участь 8200 дорослого населення. Дослідження показало, що більш ніж 80% українців не мають адекватного медичного обслуговування, одна людина із семи працює в "дуже шкідливих" умовах, і більш 40% робітників та службовців не одержували заробітної плати протягом трьох місяців, що передували опитуванню. У середньому , доросле населення вважає , що реальне безробіття в країні складає близько 40%, тобто більш ніж у три рази перевищує офіційні дані , і більшість очікує, що ця цифра буде рости .
Конвенції МОП №№ 87 і 98, що установлюють фундаментальні трудові стандарти і які були ратифіковані урядом України, вимагають , щоб український уряд забезпечував волю асоціацій і волю колективних переговорів. Однак "Закон про профспілки, їхніх правах і захисті їхньої діяльності" містять положення , що явно суперечать вищезгаданим Конвенціям. Це було задокументовано в спрямованій у МОТ скарзі, і ця скарга вже розглянута Комітетом МОП по Волі Асоціацій (Звіт №318, випадок № 2038). Комітет рекомендував уряду необхідність нових консультацій із усіма профспілками, включаючи організацію, що подала скаргу, для того, щоб усунути недоліки Закону. Він також рекомендував уряду України прийняти всі необхідні міри , для того, щоб привести статті 11 і 16 Закону в повну відповідність з положеннями Конвенції 87 і проінформувати про це .
Представники МОП відвідали Україну 10 липня і мали плідну дискусію з Федерацією профспілок України і Конфедерацією вільних профспілок України. Обидві організації ясно дали зрозуміти делегації МОП, що їхньою основною турботою є добробут їхніх членів, працівників України, забезпечений соціально-економічним прогресом їхньої країни, що є невідємною частиною Європи і заслуговує законного місця в ООН. Наша організація розділяє цю позицію. Більш того, МОТ готова використовувати свій вплив, як найбільшого у світі профспілкового органа, на міжнародні і регіональні правлячі інститути. - будь те Агентства ООН, Європейський Союз і його інститути, Бреттонвудскі фінансові інститути або Всесвітня Торговельна Організація, так само як і окремі уряди - для забезпечення політики, що сприяє прискоренню інтеграції України в європейську і світову економіку.
2.2. Імплементація конвенцій та їх вплив на національне законодавство України
У сучасний період підвищується значення міжнародних норм про працю, посилюється їх вплив на національне трудове право. У розвитку національних і міжнародних норм, що регулюють трудові відносини (час відпочинку в тому числі) прослідковується чимало спільних тенденцій. Насамперед, необхідно згадати про зростаючу кількість правових норм, особливо в національному правовому регулюванні. За прогнозом західних вчених, "третє тисячоліття може характеризуватися дедалі проникаючим, щоб не сказати соціально гнітючим та економічно паралізуючим законодавством, лабіринтом норм, з якого не можна вибратись"[55, с.68]. У цьому законодавстві є чимало суперечностей, надмірно докладних правил, тоді, як суттєві питання
нерідко залишаються неврегульованими. Через це навіть фахівцям стає дедалі складніше розрізняти суттєве та випадкове, принципи та винятки. Саме тому зростає роль міжнародних норм, цінність яких пролягає не в урегулюванні деталей та реакцій на економічні явища трудівника і розвитку трудових відносин. Це сукупність норм, що стосуються скоріше структур і принципів, а не деталей та факторів, що минають [45, с.69].
Національне право є більш динамічним, воно постійно розвивається залежно від економічних чинників, які відіграють значну роль. Через їх неврахування чимало нормативно-правових актів практично не діють. Під впливом таких чинників трудовим відносинам необхідно надати гнучкості, однак при цьому не можна ігнорувати соціальні та гуманітарні аспекти трудового права. Сьогодні право - це не лише справа юристів, дедалі частіше законопроекти розробляються економістами. Проте, незаперечливість законів, точність понять і правових категорій повинні забезпечити юристи. У цьому аспекті також важливу роль відіграє міжнародне трудове право, яке не допускає сумнівів та подвійного значення.
Розвиток правотворчості МОП не може відбуватись без урахування впливу регіональних факторів. Водночас важливо зберегти досягнення Організації, значення і вплив її конвенцій та рекомендацій. Як зазначає відомий французький фахівець у сфері трудових відносин Жан - Клод Жавільє, "важливо насамперед забезпечити, щоб міжнародні соціальні досягнення та досвід МОП заощадили час усім . . . Коли йдеться про трудові відносини, усі повинні мати можливість дістати максимальну вигоду - політичну, соціальну та економічну - з нормотворчого спадку у вигляді міжнародних конвенцій та рекомендацій у сфері праці. Важливо також забезпечити, щоб ті самі регіональні процеси не створили цей спадок і не вступили у конфлікт з ідеалами, які