охоплює відрізок часу 22 .00 год. вечора та 6.00 год. ранку. Хоча Конвенція № 4 1919 року була переглянута в 1934 р. МОП і прийнята Конвенція № 41, яка доповнювала попередню, проте час відпочинку жінок в цих актах не врегульований.

Рекомендація № 13 щодо праці жінок у нічний час у сільському господарстві закріплювала положення, яке передбачало надання жінкам, які працюють вночі за наймом на сільськогосподарських підприємствах періоду відпочинку, який відповідає їхнім фізичним потребам і становить щонайменше 9 год., причому цей період має бути в міру можливості безперервним [7,с.17]. Дана Рекомендація не застосовується на сьогоднішній день для регулювання трудових відносин.

Конвенція № 89 1948 року про нічну працю жінок у промисловості містить положення щодо країн, де через кліматичні умови робота вдень особливо важка Тому нічний період тут може бути коротший, ніж 7 послідовних годин. Відпочинок для таких осіб компенсується протягом дня.

МОП у жодній із своїх конвенцій не дала визначення молоді. Національне законодавство у Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в України" в статті 1 визначає, що це особи, віком від 14 до 35 років [29]. До 23.03.2004 року під молоддю розуміли осіб віком від 14 до 28 років. Доцільно було б закріпити теперішнє визначення молоді в конвенціях МОП.

Конвенція МОП № 6 про нічну працю підлітків промисловості була переглянута в 1948 році Генеральною конференцією Міжнародної організації праці. Відповідно, дана Конвенція трансформувалася в Конвенцію № 90 з тією ж назвою, де в п.З ст.З закріпила, що підліткам від 16 до 18 років, працю яких дозволено використовувати в певних галузях промисловості в нічний час, надається відпочинок тривалістю принаймні 13 послідовних годин між закінченням і початком [16, с. 37] .

Конвенція № 79 про обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах в ст. 5 передбачає, що дитині чи підліткові надається

період відпочинку тривалістю принаймні 14 послідовних годин. В період відпочинку обов'язково входить проміжок часу між 8 год. вечора та 8 год. ранку [13, С.28]. Слід зазначити, що праця дітей, особливо в нічний час, суворо контролюється спеціально створеною інспекцією для забезпечення дотримання законів і правил щодо захисту молодих працівників з метою досягнення ефективного застосування даної Конвенції. Чимала увага приділяється непромисловим роботам, котрі ведуться на багатьох дрібних підприємствах; розслідуванню порушень закону, про які повідомляє громадськість; вживає негайних заходів по скаргах, поданими батьками дитини чи підлітка. Роботодавець повинен нести відповідальність за порушення законів чи правил використання нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах. Зокрема, за будь-яку диспропорцію між обсягом роботи, яку треба виконати, і наявним часом для виконання роботи протягом дозволених годин роботи [13, с. 32].

В Рекомендації № 125 щодо умов праці молодих людей, зайнятих у підземних роботах у шахтах та копальнях четвертий розділ присвячено щотижневому відпочинку та щорічних оплачуваним відпусткам для таких працівників. Передбачено, що особи, молодші 18 років, прийняті на підземні роботи або працюючі під землею в шахтах та копальнях, повинні забезпечуватися безперервним щотижневим відпочинком тривалістю не менше 36 годин упродовж кожних семи днів. Період щотижневого відпочинку повинен поступово збільшуватися з метою досягнення принаймні 48 год. Період щотижневого відпочинку повинен включати той день тижня, який є днем відпочинку відповідно до традицій або звичаїв країни чи району. Особи, молодші 18 років не повинні виконувати ніякої роботи впродовж щотижневого періоду відпочинку. Такі особи повинні користуватися щорічною оплачуваною відпусткою тривалістю не менше, ніж 24 робочих дні (що відповідає 4 робочим тижням) за 12 місяців роботи. Офіційні свята, встановлені державною владою або відповідно до звичаю, а також час відсутності на роботі у зв'язку з хворобою не повинні зараховуватися у щорічну оплачувану відпустку.

Роботодавець зобов'язаний вести облік даних щодо осіб, молодших 18 років, працюючих на підземних роботах, що містять відомості про:

а) дату народження;

б) період щотижневого відпочинку;

в) періоди оплачуваної відпустки,

а також надавати цю інформацію у розпорядження інспекторів[ 20,с.63].

Із аналізу вищеназваних конвенцій можна формулювати визначення щорічної оплачуваної відпустки, як певний проміжок часу, що триває нормативно визначену кількість календарних днів, під час якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків, надається на підставі безперервного стажу роботи працівником на підприємстві, установі, організації протягом 6 місяців (не рахуючи його відсутності на роботі через хворобу, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводилася, інші випадки, встановлені законом) з метою відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, виховання дітей, задоволення власних життєвих потреб, дозвілля, всебічного розвитку особистості, за який передбачено виплату винагороди із збереженням місця роботи і заробітної плати. Слід зазначити, що ч.2 ст.5 Закону України "Про відпустки" передбачено, що святкові і неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки не враховуються лише таким працівникам: які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда або яка усиновила дитину, батько яких виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку [ЗО].

Розвиток науково-технічного прогресу та зміна структури економічних і соціальних відносин вимагає відповідного регулювання учбових відпусток для одержання освіти і підготовки спеціалістів, які відповідали б вимогам та потребам суспільства. Одним із засобів задоволення цих потреб