Електробезпека досягається застосуванням захисних корпусів, що робить неможливим доторкання до струмопровідних частин. Основна причина пожежі – коротке замикання в електромережі або надто висока температура частин ПК: монітора, елементів всередині системного блоку через обмеження припливу охолодженого повітря. Щоб запобігти цьому, необхідно всі легкозаймисті предмети і речовини розміщувати якомога далі від ПК, і ні в якому разі не розкладати їх на відкриті частини комп’ютера – системний блок, кабелі живлення або монітор. Крім того, системний блок потрібно розмістити в тих місцях, де відбувається постійна циркуляція свіжого, по-можливості охолодженого повітря.

У відповідності з умовами, необхідними для виникнення і розповсюдження горіння, припинення горіння може бути досягнуто наступними діями:

Дані методи можуть бути застосовані шляхом вибору вогнегасних речовин, що володіють фізико-хімічними властивостями та дають змогу створити умови для припинення вогню.

У даній частині дипломного проекту розглянуті оптимальні умови праці інженера-системотехніка, фактори, що діють на нього в процесі роботи. Таким чином, для організації робочого місця інженера-програміста необхідний відпочинок під час перерви і після роботи, раціоналізація режиму праці і відпочинку.

Розрахунок освітленості

Частина енергії, що сприймається оком як світло, називається світловим потоком F [люмен]. Сила світла (I) – визначається як відношення світлового потоку до тілесного кута, в якому рівномірно поширюється цей світловий потік. Вимірюється сила світла в канделах ([Кд]=[лм]/[срад]). Освітленість (E) - поверхнева щільність світлового потоку, люкс [лк]:

,

де S - площа [м ].

Штучне освітлення виробничих помешкань буває:

- загальне;

- комбіноване;

- аварійне.

Крім штучного в помешканні є також природне освітлення з вікон. Таким чином, таке освітлення можна назвати змішаним.

Система загального освітлення призначена не тільки для освітлення робочих поверхонь, але і для всього помешкання в цілому. Система комбінованого освітлення складається з загального і місцевого освітлення: світильники місцевого освітлення створюють велику освітленість на робочій поверхні, а загального вирівнюють яскравість у полі зору. Використання одного місцевого освітлення не припускається через різкий контраст у яскравостях.

Система аварійного освітлення передбачається у випадках, коли неприпустимими є перерви в робочому циклі.

Більш яскраве джерело світла у полі зору користувача буде осліплювати його. Підвищена освітленість екрану розмиває зображення оригіналу на сітківці ока. Щоб уникнути цього, необхідно:

розмістити екран монітора перпендикулярно до вікна;

забезпечити приміщення шторами, які б не допускали проникнення всередину прямих сонячних променів, не зменшуючи при цьому загальну його освітленість;

при неможливості усунути бліки на екрані монітора застосувати захисні фільтри, що дозволяють виключити відбиття світла та збільшити контрастність;

рівень освітленості приміщення повинен знаходитись в межах 210-540 лк, рекомендована освітленість на робочому місці користувача ПК – 400 лк;

яскравість монітора повинна бути приблизно у 5 разів вищою від яскравості поверхонь предметів, що його оточують.

Для освітлення робочого приміщення, диспетчерського пункту використовується змішане освітлення - суміш природного та штучного.

Природне освітлення – створюється за допомогою сонячних променів через віконні рами будівлі.

Штучне освітлення – використовується при недостатньому природному освітленні й створюється за допомогою двох систем: загального та місцевого освітлення. Загальним називають освітлення, світильники якого освітлюють всю площу приміщення. Місцевим називають освітлення, призначене для конкретного робочого місця. В даному випадку використовується система загального освітлення.

Нормами для даних робіт встановлена необхідна освітленість робочого місця ЕН=300 лк (для робіт високої точності, коли найменший розмір об’єкта розрізнення становить 0.3 – 0.5 мм).

Розрахунок системи освітлення виконується методом коефіцієнта використання світлового потоку, який виражається відношенням світлового потоку, що падає на поверхню, яку розраховуємо, до сумарного потоку всіх ламп. Його величина залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, побілки стін та стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття стін та стелі.

Загальний світловий потік визначається за формулою:

,

де ЕН – необхідна освітленість робочого місця згідно норми (ЕН=300 лк);

S – площа приміщення, м2;

z1 – коефіцієнт запасу, який враховує напрацювання та забруднення світильників (z1=1.5, табл. VII-5, [19]);

z2 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення (z2=1.1);

- коефіцієнт використання світлового потоку вибирається з таблиць в залежності від типу світильника, розмірів приміщення, коефіцієнтів відбиття стін та стелі приміщення.

Визначимо площу приміщення, якщо його довжина складає Lд=6 м, а ширина Lш=4 м:

=64=24 м2,

Виберемо з таблиці коефіцієнт використання світлового потоку по таких даних:

коефіцієнт відображення стелі білого кольору Rп=70%;

коефіцієнт відбиття від стін, пофарбованих у світлий колір Rст=50%;

=0.9,

де hП – висота приміщення = 2.5 м. Тоді знаходимо (для люмінесцентних ламп i=0.7) =0.38.

Визначаємо загальний світловий потік:

лм,

Найбільш підходящими для приміщення є люмінесцентні лампи білого, тепло-білого світла, потужністю 20, 40 або 80 Вт.

Світловий потік однієї лампи потужністю 40 Вт складає F1=3100 лм, відповідно, щоб отримати світловий потік Fзаг=31263,2 лм необхідно N ламп, число яких можна визначити за формулою:

,

Підставивши значення, отримаємо:

ламп,

Таким чином, необхідно встановити 10 ламп.

Електрична потужність усієї освітлювальної системи вираховується за формулою:

, Вт,

де P1 – потужність однієї лампи = 40 Вт, N – число ламп = 10.

Вт.

Розрахунок місцевого світлового потоку не виконується, так як в даному випадку рекомендується система загального освітлення для уникнення відбиття світла від поверхонь столу та екрану монітора.