Нарахування, утримання, соц .страхуваня, відпустки

Під час перевірки табелів обліку використання робочого часу та інших первинних документів з нарахування заробітної плати слід з'ясувати, чи не було випадків внесення в них вигаданих (підставних) осіб. Доцільно також перевірити правильність відрахування на соціальне страхування, а також утримань із заробітної плати: податку на доходи фізичних осіб, за виконавчими документами, дорученнями-зобов'язаннями за придбані товари в кредит; за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів, виданих у рахунок заробітної плати, на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, перерахування в Ощадбанк на рахунки осо-бистих вкладів за заявою працівника підприємства тощо.Перевірка правильності нарахування основної заробітної.плати починається з перегляду відомості, на основі якої робилися нараху-вання. Перевірці підлягають усі документи, прикладені до журналу-ордера № 7/1, за яким роблять бухгалтерський запис у кредит ра-хунка 66 "Розрахунки з оплати праці". Слід з'ясувати, чи правильно записані в журналі-ордері номери балансових рахунків і субрахунків. Далі здійснюється перерахунок зазначених підсумків, а також підсумків усіх утримань з робітників і службовців і підсумків сум для видачі на руки. Відтак перевіряються підсумки "Всього", за відо-містю зіставляються з Головною книгою як з кредиту, так і з дебету рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" та інших рахунків, зазначе-них у журналі-ордері. Крім того, на основі відомості вибірково пере-віряється правильність запису сум, що підлягають видачі окремим працівникам. При встановленні розбіжностей правильність сум, що підлягають видачі, перевіряється в усіх працівників. Така перевірка зумовлена тим, що ревізори виявляли випадки, коли за домовленістю з окремими одержувачами грошей нечесні облікові працівники з ме-тою крадіжки грошей механічно збільшували їм суми, що підлягали видачі, з відповідним зменшенням сум у інших працівників. Збільшення і зменшення в цілому здійснювалось на однакову суму і, таким чином, не впливало на загальний підсумок документа.Як правило, перевірку розрахунків щодо заробітної плати здійсню-ють вибірково, але в разі виявлення помилок або зловживань пе-ревірці підлягають усі без винятку розрахунки, пов'язані з нараху-ванням і виплатою заробітної плати.Слід також звернути увагу на правильність розрахунків щодо чергових відпусток. Насамперед перевіряють дотримання закону про надання чергових відпусток відносно їх своєчасності, особливо сто-совно матеріально відповідальних осіб. Потім перевіряють, чи нема випадків фіктивної передачі цінностей, надання відпусток за два роки й більше; чи є резерв працівників для заміни осіб, що йдуть у відпус-тку, чи правильно встановлено суму відпускних (перевіряють пра-вильність оплати за попередні 12 місяців).Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100 зі змінами і доповненнями, розрахунок суми відпускних провадиться таким чи-ном: сумарний заробіток працівника за останні 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) необхідно поділити на відпо-відну кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду), за винятком передбачених законодавством вихідних і неро-бочих днів. Потім отриманий результат помножують на кількість календарних днів відпустки. Перелік святкових і неробочих днів на-ведено в ст. 73 Кодексу законів про працю.У всіх випадках збереження середньої заробітної плати і забез-печення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або у зв'язку з вагітністю й пологами середньомісячна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що пере-дують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпра-цьований час. Якщо протягом останніх 2 календарних місяців пра-цівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

44.РЕВІЗІЯ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» на підприємстві можна використовує ти один із шести методів оцінки запасів або декілька одночасно. А, при цьому слід уточнити, що «для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів».Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено облікувати різни? методами, але при цьому слід аргументовано підтвердити відмінність умовах їх використання. Слід мати на увазі, що при зміні специфік господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні.Оцінка запасів може проводитися за такими методами:- за собівартістю перших за часом надходження запасів ( FIFО);- за собівартістю останніх за часом надходження запасів (LIFО);- за середньозваженою собівартістю;- за цінами продажу;- за нормативними витратами;- за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасіЯкщо є випадки відпуску матеріальних цінностей за вимогою, по кожному окремому випадку необхідно визначити систематичність так відпуску, конкретних виконавців. Перевіряючи відпуск матеріальна цінностей стороннім особам, ревізор перевіряє підставу відпуску матеріальних цінностей та умови їх реалізації. При цьому необхідно перевірити дані первинних документів, пов'язаних з відпуском матеріалів з дані ми перепустки на вивіз продукції, своєчасність зарахування виручки тощо Під час ревізії матеріальних цінностей слід обов'язково врахувати залишки незавершеного виробництва. До цих залишків не мають бути включені:1) матеріали, комплектуючі та деталі, що отримані цехами, але не розпочата їхня обробка;2) забраковані деталі та напівфабрикати.Також необхідно звернути увагу на правильність проведення пере оцінки товарно-матеріальних цінностей.Відповідно П(С)БО 9, запаси відображаються в обліку за найменшої з двох вартостей: первісною, або чистою вартістю реалізації. Уцінювати запаси необхідно тоді, коли вони морально чи фізично застаріли, втратили свою первісну вартість. Відповідно до цього ж Положення, запасі списуються на витрати вже тоді, коли підприємство знає, що не зможе їх продати чи якось використати. Уцінювати