Тютюн, алкоголь і наркотики.

Тютюн.

Справді, тютюн родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах трапляються малюнки із зображенням курців, проте до Колумбовського відкриття тютюну в Старому Світі не знали. У середині 30-х років ХVІІІ століття славетний шведський природознавець Карл Лінней, що класифікував тваринний і рослинний світ, дав тютюнові роду на назву “нікотіана” – на честь Жана Ніко, який першим у Європі почав культивувати тютюн.

Кожна затяжка сигаретним димом порушує засвоєння організмом кисню і тим самим нормальний перебіг одного з найважливіших фізіологічних процесів – дихання, без якого неможливе життя.

Головний дійовий компонент тютюну – нікотин. Цей алкалоїд уперше виділили в чистому вигляді учені Посельт і Рейман у 1828 році. Вміст нікотину в тютюновому листі коливається звичайно від 1 до 1,5%, але в деяких сортах досягає 6-8%. В одній сигареті масою 1г містить 10-15 мг нікотину, а в сигарі масою 10г – до 150мг речовини.

У хімічно чистому вигляді нікотин являє собою прозору маслянисту текучу рідину. Саме такий смак відчуває курець, коли докурює недокурок, де осідає нікотин. У фільтрі сигарети може скупчитися така кількість нікотину, якої досить, щоб убити мишу. Фактично нікотин токсичний тою ж мірою, що й синильна кислота. Тому в незвичної до куріння людини велика кількість викурених сигарет спричиняє тяжке отруєння, а іноді й смерть.

Нікотин – надзвичайно сильна отрута, яка діє переважно на нервову систему, травлення, а також на дихальну і серцево-судинну системи. Експерименти на тваринах іще в минулому столітті показали безперечний вплив нікотину на нервові реакції. Систематичне вивчення дії нікотину на живий організм дало підставу ученим припустити двофазність реакції на його введення. Спершу настає підвищення подразливість і збудливість різних систем і органів, а потім цей стан змінюється пригніченням.

Курці інстинктивно у процесі вживання нікотину відчули цю відмінність. Суто психологічно, “щоб збадьоритися”, наприклад, під час стомливої роботи, люди влаштовують часті перекури. Але фактично вони обертаються ще більшим стомленням організму внаслідок пригніченої дії нікотину (друга фаза його впливу). Той, хто вважає, що куріння може заспокоїти людину, намагається використати пригнічуючий момент дії нікотину.

Але як нікотин переходить з тютюнового листя в організм? Куріння – суха термічна перегонка тютюну під впливом високої температури, яка на запаленому кінці сигарети чи в люльці досягає 3000С. Дим, що його втягує курець, сублімує нікотин з тютюнового листя. Нікотин швидко розчиняється у воді, тому легко всмоктується скрізь слизові оболонки рота, коса, бронхів, а потрапляючи із слинною до шлунка, - і крізь стінки шлунково-кишкового тракту. У чому виявляється нікотинове отруєння?

Це слинотеча, нудота, збліднення шкірних покривів, слабкість запаморочення, сонливість. Сюди треба додати почуття страху, головні болі, шум у вухах, прискорення пульсу та інші розлади діяльності організму.

Ближче до часу повної відмови од куріння спробуйте обходитися без сигарет добу, дві, три. Щоб легше було подолати бажання курити, збільшите час перебування на свіжому повітрі, довше ходіть, виконуйте комплекс гімнастичних вправ, займайтеся бігом, плаванням. Хоча б на два, три тижні відмовтеся від міцного чаю і кави, гострих і солоних страв, уживайте більше рослинної їжі, соків, мінеральної води. Коли дуже захочеться курити, беріть не цукерки чи сухарі, а жувальну гумку, найкраще гамібазин, який містить речовини, що викликають огиду до куріння.

Алкоголізм захворювання, викликуване систематичним уживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними і соматическими розладами.

Дана проблема стала особливо актуальна для нашої країни в останні 5 - 6 років, коли в зв'язку з політичними й економічними реформами кількість хворих цією недугою різко зросло. По соціальним даним щорічно на кожного росіянина, включаючи жінок і дітей, приходиться по 180 літрів випитої горілки.

Этиология: У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль грають наступні фактори:

1) Соціальні фактори: культурний і матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація.

2) Біологічні: спадкоємна схильність. За даними Альтшуллера до 30% дітей, чиї батьки зловживали алкоголем, можуть стати потенційними алкоголіками.

3)Психологічні: психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації і протистояння стресам.

На мою думку, що домінує фактором, у зв'язку з який алкоголізм одержав широке поширення в Україні є низька здатність до соціальної адаптації в українців при переході від одного ладу до іншого і різка зміна соціального стану населення.

Патогенез: У патогенезі алкоголізму виділяють три стадії:

1 - Компенсована, 2 - Наркоманическая, 3 - Термінальна чи стадія декомпенсації.

Грізними ознаками початку захворювання на 1 стадії служать: головний симптом - нездоланна тяга до вживання алкоголю, утрата "почуття міри" стосовно випитого, формування толерантності до алкоголю і легкої форми абстинентного синдрому.

Після прийняття високих доз виникає амнезія, знижується працездатність. На 1 стадії формується лише психічна залежність. Вже в цей час можливі порушення функціонування деяких систем органів: часто спостерігаються алкогольні кардиомиопатии, описана неврастенічна симптоматика - порушення сну, стомлюваність, безпричинні коливання настрою.

В другій стадії хворобливий потяг до алкоголю підсилюється. Цьому супроводжують наростаючі психічні зміни: концентрація всіх інтересів на алкоголі, егоцентризм - крайня форма індивідуалізму й егоїзму, притуплення почуття боргу й інших вищих емоцій, безтурботність, емоційне огрубіння. Характерною рисою другої стадії є остаточне формування абстинентного синдрому. Крім того, у другій стадії продовжується і досягає максимуму ріст толерантності до алкоголю, що почався в першій стадії. За даними лікаря Боброва А.