У людини під впливом алкоголю розвивається стан сп'яніння, ступінь якого залежить від дози вжитого алкоголю та індивідуальних особливостей організму. Розрізняють три стадії алкогольного сп'яніння: легку, середню та важку.

Часте і надмірне вживання алкоголю є причиною розвитку важкого захворюван-ня – алкоголізму, що призводить до стійких змін фізичного та психічного стану лю-дини, до зниження її інтелекту та працездатності тощо.

Вплив алкоголю на серцево-судинну систему. Алкоголь отруює серцевий м'яз, змінює стінки кровоносних судин, насамперед судин самого серця. Серцевий м'яз, одержуючи недостатню кількість кисню і поживних речовин, поступово перероджу-ється і замінюється сполучною тканиною. Унаслідок цього серце алкоголіка може в 1,5-2 рази перевищувати розміри серця людини, яка не зловживає алкоголем. В алкоголіка починається ожиріння серця, різко знижуються його функціональні можливості.

Під впливом алкоголю стінки кровоносних судин втрачають еластичність. Вони стають ламкими і руйнуються, особливо при підвищенні кров'яного тиску. На внутрішніх стінках судин відкладаються жироподібні речовини і солі каль-цію, звужуючи їх просвіт. Це є причиною утруднення кровообігу. Крім цього, алкоголь значно підвищує здатність крові до зсідання, що призводить до утво-рення тромбів. Внаслідок цього припиняється кровопостачання окремих ділянок тканин і відбувається їхнє омертвіння.

Вплив алкоголю на травну систему. Шкідливій дії алкоголю піддається слизо-ва оболонка ротової порожнини, стравоходу, шлунка. У шлунку під впливом алкого-лю виділяється значна кількість травного соку, який містить більше соляної кислоти, слизу і менше пепсину. Такий сік надмірно подразнює слизову оболонку і спричинює виникнення гастритів. Постійне виділення великої кількості соляної кислоти призво-дить до виснаження залоз, що її продукують, тому підвищена кислотність шлунково-го соку змінюється на знижену. Внаслідок цього погіршується розщеплення білків, зменшується бактерицидна дія шлункового соку. Зловживання алкоголем сприяє виникненню раку ротової порожнини, гортані, стравоходу, шлунка.

Із шлунково-кишкового тракту алкоголь всмоктується у кров і надходить до пе-чінки, де спеціальні ферменти частково окиснюють його до оксиду карбону (IV) і води. При цьому утворюються проміжні продукти, які отруюють клітини печінки. Частина алкоголю затримується в ній у незмінному стані (до 2 тижнів) і знижує її життєві функції та регуляцію обміну, утворення жовчі, знешкодження отруйних про-дуктів обміну.

При зловживанні алкоголем може розвинутися захворювання – цироз печінки, при якому клітини печінки замінюються сполучною тканиною; печінка збільшується у розмірах. У більшості випадків захворювання закінчується смертю.

Із печінки алкоголь і токсичні продукти його розкладу потрапляють у кров'яне русло і розносяться до всіх органів, порушуючи їхні функції.

Вплив алкоголю на нервову систему. Зловживання спиртними напоями при-зводить до значних порушень функцій НС. При цьому виникають розлади пам'яті, уваги, підсилюється втома, притуплюється слух, зір. Порушується кровопостачання мозку, проведення збудження по нервах; виникають стійкі зміни структури нервової тканини, змінюється її біоенергетична активність; з'являються головний біль, нудота, тремтіння рук тощо. Проникнення алкоголю в клітини лобових часток кори великих півкуль «розв'язує» емоції людини, з'являється безпідставна радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Услід за зростаючим збудженням у корі великих півкуль голо-вного мозку виникає різке послаблення процесів гальмування. Порушення роботи НС безпосередньо пов'язане з концентрацією алкоголю у крові людини. При зловживанні спиртним відбувається зниження опору нервових клітин мозку до алкоголю та розви-ток алкогольних психозів. Порушення роботи НС спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю– одноразовому, епізодичному чи систематичному. У мозку алкоголь і продукти його розпаду затримуються до 20 днів. Проникнення алкоголю у мозок спричиняє сповільнення швидкості реакції, зниження інтелектуальних здібнос-тей, відставання у навчанні тощо.

Вплив алкоголю на спадковість. Якщо батьки майбутньої дитини вживають

спиртні напої, то це може призвести до порушень у розвитку зародка та плоду. Вжи-вання алкоголю вагітною жінкою є причиною виникнення алкогольного синдрому плоду, суть якого полягає в тому, що алкоголізмом хворіє не тільки жінка, яка п'є, але й її плід. Після народження дитина відчуває потребу в етиловому спирті; відсутність алкоголю викликає у неї негативну реакцію. Алкоголь впливає не тільки на нервову систему та інші органи дитини, а й на її зовнішність. Зміни, які відбулися – короткий розріз очних щілин, низько сидяче перенісся, короткий та широкий ніс, вузька та плоска верхня губа, маленька верхня щелепа, сплющена середина обличчя, – дозволя-ють легко встановити діагноз. Діти алкоголіків часто стають розумова відсталими.

Вплив алкоголю на інші системи організму. Алкоголь погіршує живлення ле-генів. Алкоголіки у 4 рази частіше, порівняно з людьми, які не зловживають спиртни-ми напоями, хворіють на пневмосклероз (затвердіння легенів); у них важче протікає бронхіт, запалення легенів. Вплив алкоголю на видільну систему проявляється у по-рушеннях функціонування її органів та є створенні сприятливих умов для існування бактерій, що є збудниками нефритів, уретриту тощо. Крім цього, алкоголь уражає клітини епітелію нирок, порушує або припиняє утворення сечі.

Отже, зловживання алкоголем негативно впливає на функціонування усіх систем організму, призводить до порушень життєво важливих процесів, зменшує тривалість життя і знижує соціальний статус людини у суспільстві І