Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата.

У разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається на кожний місяць окремо і підсумовується. Виплата працівникові суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць.

Своєчасно не одержана з вини працівника заробітна плата компенсації не підлягає.

Відмова власника у вимозі компенсації може бути оскаржена працівником у судовому порядку.

При звільненні працівника з роботи, незалежно від підстав припинення трудових відносин, виплата всіх сум, належних працівникові, проводиться підприємством у день звільнення його не пізніше наступного дня після заявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі невиплати з вини власника підприємства або уповноваженого ним органу належних звільненим працівника сум при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити його середній заробіток за весь час затримки до дня остаточного розрахунку.

При наявності спру про розмір належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен оплатити відшкодування у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування на час затримання видає орган, який виносить рішення по суті спору.

Якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку перейде на іншу роботу, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати одержаної за новим місцем.

Також згідно ст..24 закону України „Про відпустки” у разі звільнення працівника йому виплачується компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення працювали не менше, як 10 місяців, грошова компенсація включається за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпустки не повинна бути менше ніж 24 календарних днів.

Особам, віком до 18р. заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічної відпустки працівникам, які мають дітей виплачується спадкоємцям.

Також законодавством передбачено компенсації і гарантії при втраті роботи.

Так, згідно ст..25 ЗУ „Про зайнятість населення” держава створює умови зайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємства, установи, організації.

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки або підвищення кваліфікації.

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

г) надання додаткової матеріальної допомоги громадянину і членам його сім’ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і наявності тих дітей, які перебувають на його утриманні.

Згідно ст. 26 передбачено особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

Працівникам, трудовий договір яких було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацію, реорганізацію, перепрофілювання підприємства, скороченням чисельності або штату працівників і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом 7 календарних днів після звільнення, як таких, що шукають роботу, гарантується: а) надання статусу безробітного, якщо протягом 7 днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи;

б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів; 45% - протягом 90 календарних днів; 50% - протягом 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася у народному господарстві;

в) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи;

г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством стану осіб перед пенсійного віку, які мають встановлене законодавством перед пенсійне забезпечення, необхідний загальний трудовий стаж.

Витрати, пов’язані з достроковим виходом на пенсію здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду.

Вивільненим працівникам надаються також інші гарантії і компенсації. У разі, коли вивільнений працівник, без поважних причин своєчасно не зареєструвався у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає пільги.

Якщо протягом 2 років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищувати свою кваліфікацію чи одержати сумісну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштування йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації з яких вивільнився працівник.

У разі необхідності державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам до 50% втрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств.

Гарантії поширюються на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребував професійної підготовки.

5. Одним із засобів стимулювання праці, що забезпечує належну трудову дисципліну є заохочення працівників. Заохочення – це своєрідна форма позитивної оцінки результатів працівника в процесі виконання ним трудових функцій.

За чинним законодавством види заохочень,