виробітку визначається особами, на яких покладено цей обов’язок: нормувальниками, економістами та іншими особами на підставі первинних документів по обліку виробленої продукції.
Якщо виготовлена бракованої продукції сталося не звини працівника, оплата праці по її виготовленню проводиться за зниженими розмірами. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). [28; ст.10]
Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розмірами.
Ступінь придатності виготовленої продукції і відповідно до цього рівень зниження розцінок визначає власник або уповноважений ним орган. Та обставина, що за брак з вини працівника заробітна плата не нараховується і не сплачується або сплачується у пониженому розмірі, не виключає матеріальної відповідальності працівника за псування матеріалів чи іншу завдану шкоду.
Якщо простій стався не з вини працівника і він попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) про початок простою, час простою оплачується з розрахунку на нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю працівника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.
За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток. [29; с.105]
За працівниками, які не брали участь у страйку, але у зв’язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника.
Облік таких працівників не є обов’язком власника або уповноваженого ним органу. [29; ст.110]
Час простою з вини працівника не оплачується. Не оплачується також час страйку працівників, які беруть у ньому участь.
Оплата при переведенні на іншу роботу залежить від виду переведення: постійного чи тимчасового, а також від підстав переведення.
При постійному переведенні працівника на нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
У тих випадках, коли у результаті переміщення працівника зменшується заробіток з незалежних від нього причин, проводиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення. [30; ст.50]
Оплата застосовується при постійних переведеннях, що проведені за згодою працівника власником або уповноваженим ним органом за своєю ініціативною або на підставі медичного висновку. У разі, коли переведення здійснено на прохання працівника, оплата попереднього середнього заробітку не проводиться.
Оплата праці при тимчасових переведеннях залежить від причин такого переведення. При переведенні за виробничою потребою оплата праці проводиться по виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.
При переведенні працівника внаслідок простою на іншу роботу за працівником, якщо робота є неоплачуваною, зберігається середній заробіток за попередньою роботою за умови, що він виконує норм виробітку. За працівником, який не виконує роботу, зберігається його тарифна ставка (оклад). [24]
Вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. [25]
Оплата роботи за сумісниками з почасовою оплатою праці нормованих завдань на підставі технічно обґрунтованих норм оплата проводиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.
Отже, для того, щоб уникнути складності у нарахуванні і розмірах оплати праці, у випадках, коли праця проводиться з відхиленням від умов, що передбачені тарифами це детально врегульовується.
Розділ 3. Порядок виплати заробітної плати та обчислення середнього заробітку.
Заробітна плата працюючим громадянами України виплачується в національній валюті – гривнях. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань, розписок чи якихось інших форм зобов’язань власника забороняється. Разом з тим заробітна плата може виплачуватись банківськими чеками, які працівник у будь-який час може обміняти в установах банку на грошові асигнації. Крім того, як виняток, колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою за цінами не нижче собівартості в тих галузях або за тими професіями, де така еквівалентна оплата за вартістю. Оплати праці у грошовому виразі є звичайною або бажаною для працівників.
Колективним договором можуть встановлюватись різні дні для виплати заробітної плати працівникам різних структурних підрозділів, з тим щоб працівники не втрачали значного часу на одержання заробітної плати. [ст.64 №30]
У випадку, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. За час відпустки заробітна плата виплачується не пізніше трьох днів до початку відпустки.
Відрахування із заробітної плати працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можу проводитись при звільненні працівника до закінчення того робочого часу, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не проводиться, якщо працівник звільнений з роботи у зв’язку з призовом боа вступом на військову службу, переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, або переходом на виборну посаду. Відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, направленням на навчання та в зв’язку з уходом на пенсію. [29;