У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


що дає право на що-річну додаткову відпустку за особливий характер праці», затвер-дженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопа-да 1997 р. № 1290і. При визначенні конкретної тривалості таких відпусток у календарних днях існує також законодавча недореч-ність, як і при визначенні тривалості відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці. Тобто як і у попередньо-му випадку ч. 2 ст. 8 Закону України «Про відпустки» визначає, що конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особ-ливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором. Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. зроблено спробу нормативно встановити тривалість відпусток за роботу з особливими умовами праці для конкретних виробництв і робіт.

Тривалість цієї відпустки залежить від часу зайнятості пра-цівника в умовах, що дають на неї право. Якщо ж у Списку біля відповідної професії чи посади зазначено «постійно зайнятий» або «що постійно працює», то до стажу, що дає право на цю додат-кову відпустку, зараховуються лише ті дні, коли працівник фак-тично працював у особливих умовах повний робочий день.

І нарешті, додаткова відпустка передбачена для працівників, які працюють на умовах ненормованого режиму робочого часу. Вони користуються правом на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 7 календарних днів. Конкретна тривалість цієї відпу-стки, а також перелік категорій працівників, яким вона надаєть-ся, встановлюється колективним договором.

Така відпустка надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, а також необхідність періодичного виконання службових обо-в'язків в умовах понад норму робочого часу. Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

2.3. Інші види щорічних відпусток, передбачені законодавством

Законом України «Про відпустки» передбачена можливість надання деяким категоріям працівників щорічних відпусток, що не передбачені цим законом. Такі види щорічних відпусток можуть встановлюватися як спеціальним законодавством, так і колективним договором.

Законом України «Про державну службу» передбачено, зо-крема, що державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Крім щорічної ос-новної відпустки тим державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з другого року вона збільшується на 2 календарні дні за кожний наступ-ний рік. При цьому тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Аналогічно нада-ється відпустка посадовим особам органів місцевого самовряду-вання.

Законом України «Про статус суддів» передбачено право суд-дів на щорічну основну відпустку тривалістю 30 робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, що мають стаж роботи на посадах судді, слідчого чи прокурорських праців-ників понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Прокурорам і слідчим прокуратури згідно з Законом України «Про прокуратуру» надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зво-ротному напрямку. Цим же особам за стаж роботи в органах прокуратури надається щорічна додаткова відпустка при стажі ро-боти понад 10 років тривалістю 5 календарних днів, понад 15 ро-ків - 10 календарних днів і за наявності понад 20 років стажу - 15 календарних днів.

Посадові особи митних органів залежно від вислуги років ма-ють право на щорічну відпустку при стажі до 10 років триваліс-тю 30 календарних днів, при стажі від 10 до 15 років - 35 ка-лендарних днів, від 15 до 20 років - 40 календарних днів, при стажі понад 20 років - 45 календарних днів. Це врегульовано «Положенням про порядок та умови проходження служби в мит-них органах України».

Законом України «Про статус народного депутата» врегульо-вано право народних депутатів на щорічну відпустку у міжсесій-ний період тривалістю - 45 календарних днів з виплатою допо-моги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Громадянам України, які проходять альтернативну (невійсь-кову) службу надається щорічна оплачувана відпустка триваліс-тю 15 календарних днів. За перший рік такої служби вказана відпустка надається після відпрацювання одинадцяти календар-них місяців.

Членам добровільних пожежних дружин Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. передбачає можливість надання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за активну участь у роботі цих дружин тривалістю до 10 робочих днів на рік. Така відпустка надається за рішенням роботодавця. Аналогічна відпустка тривалістю до 5 календарних днів за рішенням трудового колективу може надаватися членам громад-ських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону за поданням керівників цих органів. Можливість надан-ня такої відпустки передбачена Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордо-ну» від 22 червня 2000 р.

Законами України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 р. і «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 р. передбачено право педагогічних працівників позашкільних нав-чальних закладів та установ професійно-технічної освіти на що-річну основну відпустку тривалістю не менше 42 календарних днів. Порядок надання цих відпусток врегульований постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надан-ня щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших уста-нов і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» від 14 квітня 1997 р. № 346, яка була прийнята відповідно до Закону України «Про відпустки».

Закон України «Про державну підтримку засобів масової ін-формації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 р. передбачає право журналістів незалежно від


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9