за своєю ініціативою, що досить часто називають звільненням за власним бажанням.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника мо-жливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк. Такому розірванню трудового догово-ру повинно передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні, про намір звільнитися з роботи.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власни-ка або уповноваженого ним органу поділяються на загальні (ст. 40 КЗпП) та додаткові (ст. 41 КЗпП).
Загальними вважають такі підстави, що поширюються на всіх працівників підприємств, незалежно від форм власності і галузі народного господарства. До них віднесені зміни в ор-ганізації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реор-ганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, уста-нови, організації, скорочення чисельності або штату працівни-ків; виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або ста-ну здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи; систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або прави-лами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадсько-го стягнення; прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; не-з'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпуст-ки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановле-ний триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; поява на роботі в нетверезому ста-ні, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого ви-роком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стяг-нення або застосування заходів громадського впливу.
Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціати-ви власника або уповноваженого ним органу застосовуються лише щодо окремих категорій працівників, а саме: керівників підпри-ємств (філіалів, представництв, відділень та інших відокремле-них підрозділів), їх заступників, головних бухгалтерів підпри-ємств, їх заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служ-би та органів державного контролю за цінами у випадках одно-разового грубого порушення трудових обов'язків; винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; вчинення пра-цівником, який виконує виховні функції, аморального проступ-ку, не сумісного з продовженням даної роботи.
На вимогу профспілкового органу власник або уповноваже-ний ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівни-ком підприємства, установи, організації, якщо він порушує за-конодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України від 15 березня 1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Трудовий договір також може бути припинений на вимогу третіх осіб, які не є сторонами трудового договору (суди, військкома-ти, профспілкові органи).
Використана література:
Конституція України – „Атіка”, -К:, 2004;
Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. – К., 2001;
Закон України „Про зайнятість населення” // ВВР. – 1998. - № 11-12;
Закон України „Про альтернативну (невійськову) службу” // ВВР. – 1999. - № 15;
Закон України „Про статус народного депутата” // ВВР. – 2002. - № 42;
Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / відп. ред. О.П.Товстенко, „Юрінком Інтер”, -К:, 2000;
Бойко М.Д. Трудове право України, навч. посіб., Курс лекцій, -К:, „Олан”, 2002;
Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України, „Знання”, -К:, 2001;
Н.М.Хуторян Трудове право України: Підручник, „А.С.К.”, -К:, 2004;
Прокопенко В.І. Трудове право України, курс лекцій, „Консум”, -К:, 1998;
Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Видання друге –Х:, „Консум”, 2005;
Пилипенко А.Д. Трудове право України: Підручник, „Ін Юре”, -К:, 2003.