та екіпіровки. У ході перевірки приділяється увага спроможності кожної вибухотехнічної групи щодо виконання завдань з пошуку та знешкодження вибухових пристроїв. Особовому складу груп доводиться загальна кримінальна обстановка, а також обстановка по лінії криміналістичної вибухотехніки, що складається на даний час у регіоні.
Доводиться до особового складу План участі у забезпеченні вибухобезпеки, особливості виконання завдань. Проводиться інструктаж із заходів безпеки.
Старші груп отримують перелік необхідних документів для виконання завдання щодо забезпечення вибухобезпеки об'єктів (зон, секторів, дільниць тощо).
Особовий склад вибухотехнічних груп вивчає отриману документацію, план-завдання, перевіряє готовність спеціального обладнання та техніки.
За необхідністю проводиться комісійне обстеження зон, секторів, дільниць тощо.
Комісійне обстеження проводиться спеціальними групами у складі працівників ДАІ, пожежної охорони, вибухотехнічних підрозділів, стройових підрозділів, представниками оперативних та інших служб (УДО, СБУ України тощо).
Під час обстеження перевіряються об'єкти (будівлі), територія навколо них. Звертається увага на найбільш уразливі місця: висотні будинки, підвали, горища, дахи, будь-яки недобудовані інженерні споруди, шляхопроводи, зупинки громадського транспорту тощо.
Під час виконання заходів:
Вибухотехнічні групи обстежують в закріплених зонах об'єкти, споруди, прилеглі до них території, маршрути пересування тощо на наявність вибухонебезпечних або підозрілих предметів.
Всі роботи при виконанні завдань щодо перевірки закріплених зон або місць обстеження об'єктів, у разі участі у заходах охороняємих осіб, проводяться разом з представниками УДО України.
По закінченню перевірки кожного об'єкту, ділянки маршруту та місцевості вибухотехніки складають акти перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв у відповідності з вимогами наказу МВС від 18 липня 1996 року № 493 „Про затвердження інструкції про організацію робіт щодо пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин”. Акти перевірки надаються старшим на об'єктах та маршрутах під підпис.
Під час виконання завдань старший вибухотехнічної групи доповідає на пункт управління про:
- прибуття групи на об'єкт;
- закінчення обстеження;
- відбуття груп з об'єкту;
- місце розташування під час проведення заходу;
- випадки ускладнення оперативної обстановки.
У разі виникнення позаштатної ситуації, виявленні вибухового пристрою або підозрілого предмету негайно здійснюється доповідь керівнику пункту управління. У свою чергу, керівник пункту управління доповідає про ускладнення обстановки керівнику експертного підрозділу та керівнику оперативного штабу.
Всі доповіді повинні реєструватись в журналі обліку виконання заходів Плану участі у забезпеченні вибухобезпеки.
3. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
Під час підведення підсумків роботи вибухотехнічних груп визначаються допущені помилки та недоліки, які потрібно усунута в подальшій роботі.
Керівниками вибухотехнічних підрозділів узагальнюється обсяг робіт, виконаний за час проведення заходів, надається звіт керівництву експертного підрозділу. За досвідом участі у відпрацюваннях корегуються подальші плани діяльності вибухотехнічних підрозділів щодо експертного та техніко-криміналістичного забезпечення масових заходів, підвищення рівня професійних навичок вибухотехніків і техніко-криміналістичного оснащення підрозділу.
Приданий особовий склад готовить техніку для відбуття до місць постійної дислокації. У встановлені терміни здійснюється відбуття приданих сил до місць постійної дислокації.
2. Наслідки забруднення навколишнього середовища.
2.1. Вплив діяльності людини на атмосферу
Практично всі види транспортних засобів є джерелом забруд-нення біосфери. Машинний парк світу нараховує приблизно 500 млн. діючих автомашин (в т. ч. 200 млн. легкових). Легкова машина ви-кидає 3 кубічних метри вуглецю, а вантажна - усі 6 за одну лише годину. Якщо уявити, що тільки половина автомобільного світового парку працює одночасно, то у світовий повітряний басейн потрап-ляє 600000 т/год СО.
Протягом року діючий світовий автопарк споживає понад 1 млд. т. кисню, або використовує весь кисень приземного 8-9 мет-рового шару атмосфери, заповнюючи його сукупністю вихлопних газів (900 млн.т СО2; 200 млн.т. отруйних вуглеводів; до 100 тис. т отруйного бромистого свинцю). На щастя використаний кисень відновлюється фотосинтизуючими рослинами, а вихлопні гази зв'я-зуються, головним чином, водним середовищем.
Велику небезпеку для людини становить головний компонент вихлопів двигунів внутрішнього згорання - чадний газ. Він з'єд-нується з гемоглобіном крові людини, перешкоджає засвоєнню орга-нізмом кисню, що призводить до кисневого голодання, послаблен-ня організму і робить його легко сприйнятним до різних захворю-вань. Небезпечне хронічне отруєння цим газом, що веде до швид-кої втоми, викликає головний біль, запаморочення, порушення сну, апатію, серцебиття, одишку і може викликати безплідність. При посиленій фізичній роботі вдихання навіть незначної кількості окислів вуглецю може призвести до інфаркту міокарда.
Поєднання невеликих кількостей етилену з окислами вуглецю викликає у рослин збільшення клітинних вакуолею, що призводить до втрати листя, бутонів і загибелі. Через забруднення повітря чад-ним газом рослини в Лос-Анджелесі та в радіусі 80 км навколо - загинули.
Найбільша концентрація окислів вуглецю переважно спостері-гається в старих містах та районах з вузькими вулицями й високи-ми будівлями, в тунелях, на вантажонапружених міських автомагі-стралях, особливо неподалік від світлофорів. В повітрі великих міст переважно знаходиться 25-125 мг/м3 окислів вуглецю, іноді його концентрація досягає 250-500 мг/м1 (при допустимій нормі 3 мг/м3).
За даними Інституту фізики АН, вміст чадного газу в атмос-фері планети досягає найвищого піку взимку, а найнижчого - в кінці літа. Самоочищення атмосфери від окислів вуглецю ще не досліджене до кінця. Одні вважають, що вони нейтралізуються ґрун-товими бактеріями, інші - вищими рослинами та сонячним випро-мінюванням.
Неможливо уявити собі життя без атмосфери, адже без по-вітряного середовища людина може, проіснувати всього 5-7 хвилин. Атмосфера захищає земну поверхню і все живе від згубної дії метеоритів, гама випромінювання, рентгенівських, ультрафіолето-вих та інфрачервоних променів, також від надмірного нагрівання та охолодження.
Сучасна атмосфера сформувалася внаслідок тривалої еволюції з первинної оболонки Землі, до складу якої входили метан, аміак, водень і водяна пара. Поворотним моментом її еволюції було ви-никнення приблизно 2 млрд. років тому перших фотосинтезуючих рослин. Вони, вловлюючи