Склад атмосферного повітря

Складові частини | Вміст за об'ємом, % | Складові частини | Вміст за об'ємом, %

Азот | 78,01 | Криптон | 1,4x10-4

Аргон | 0,93 | Метан | 1,4x10-4

Гелій | 5,24x10-4 | Неон | 1,8x10-3

Оксид азоту | 5,0x10-6 | Вуглекислий газ | 0,032

Кисень | 20.95

Крім того, в повітрі міститься незначна кількість водню, озону, ксенону, сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю, аміаку і ін. В атмос-фері є також водяна пара, ефірні масла та інші речовини.

Практично усі перераховані гази інтенсивно використовують-ся в промисловій діяльності.

Атмосфера є середовищем проживання людини та джерелом необхідної сировини і одночасно басейном відходів діяльності людства, промисловий потенціал якого подвоюється через кожні 12-15 років. Із добутих щорічно на Землі 26 т різних мінералів у перера-хунку на кожну людину використовується лише 2%, а решта повер-тається у біосферу як відходи.

В атмосферу планети промисловістю, транспортом та іншими джерелами забруднення щорічно викидається понад 2-4 млрд. тонн речовин. Звичайно на Землі існує і природне забруднення атмосфе-ри пов'язане з геохімічними (вулкани, пожежі, хімічні реакції в біос-фері) та іншими біогенними процесами (життя, розпад окислення органіки і ін.). Величина сумарного надходження викидів від всіх джерел складає за різними оцінками від 9 до 16 млрд. т в рік.

Наслідками господарської діяльності для повітряного басейну є:

Збільшення вмісту вуглекислого газу і посилення парникового ефекту. За останні 100 років середня температура поверхні землі зросла на 0,5-0,6°С і, як наслідок, рівень світового океану піднявся на 10-12 см.

Зменшення вмісту кисню в атмосфері. За останні сто років витрати кисню на спалювання палива зросли з 1,3 до 12 млрд. т/рік, а тому вміст кисню в атмосфері за цей період зменшився з 20,984 % до 20,8 %, а в повітрі індустріальних центрів він менший 20%.

Термічне забруднення атмосфери. Абсолютна величина енергії, що потрапляє у біосферу внаслідок діяльності людини дорівнює енергії деяких природних процесів (вулкани, вивітрювання, ін.). Якщо темпи спалювання пального будуть такими як тепер, то через 40 ро-ків цей тепловий внесок у біосферний баланс тепла становитиме 1%, а через 100 років - 10%. В останньому випадку, за деякими оцінками, середня температура земної поверхні і океану підніметь-ся на 7°С. Проте вже і зараз на планеті існують зони термічного забруднення. Антропогенне надходження тепла у Рурській області, на півдні Бельгії східному узбережжі США перевищує 20 % від всього надходження сонячної енергії.

Порушення стратосферного озонового шару землі. Молекули хлорфторвуглеводів, період існування яких 75 років, потрапивши в атмосферу, через 6-8 років досягають озонового поясу (висота 18-25 км) і в процесі фотохімічних реакцій руйнують молекули озо-ну. Як наслідок - вміст озону зменшився в середньому на 1,7- 3,1%. Найбільше руйнування озонового шару відбулося над Антар-ктидою та в районах, що прилягають до неї (4,9-10,6%) тут утво-рилася озонова дірка за розмірами США. Це небезпечно, бо зни-ження вмісту озону на один відсоток призводить до росту ракових захворювань шкіри на 5-6%.

Забруднення атмосфери хімічними шкідливими речовинами, що негативно впливають на різні компоненти біосфери. Промисло-ве забруднення атмосфери наносить значні збитки народному гос-подарству: економічні витрати від кислих дощів складають 4% від валового національного продукту. Щорічні економічні збитки від забруднення атмосфери становлять 16 млрд. доларів. Мало хто знає, що проводи електрозв'язку в сільській місцевості слугують 50-60 років, а в індустріальних районах 4-5 років. Якщо в Волинській, Рівненській областях перефарбовують автомобілі кожних 3-5 років, то в промислових центрах Донбасу, як Макіївка та Маріуполь двічі на рік. Величезної шкоди зазнають ліси, парки, декоративні посадки.

2.2. Вплив кислотних дощів і смогу на екосистеми та людину

Техногенне забруднення навколишнього середовища призво-дить до суттєвих порушень хімізму не лише в повітрі, але і в ґрунтах. Така точка зору почала існувати після відкриття феномену кислих дощів. Термін „кислі дощі” був введений англійським хіміком А. Смітом понад сто років тому назад, коли він виявив залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря і кількістю опадів.

Незабруднені опади самі по собі мають кислу реакцію (їх рН - 5,5-6,0). Значне забруднення атмосфери кислими газами (сірчистий ангідрид, окисли азоту, різні сполуки хлору і фтору) призводять до ще більшої кислотності. На окремих територіях США, Європи се-редньорічна кислотність опадів не перевищує 4,0-4,5, що при-рівнюється до слабких розчинів кислот. У деяких регіонах, наприк-лад, Нідерландах зареєстровані опади рН = 3,8 (для чистої дощової води рН = 5,6-5,7)

Спершу вплив кислих дощів на рослини екосистеми розглядався тільки як пошкодження листової поверхні рослин, що призводить до зниження їх фотосинтезуючої активності. Потім було встанов-лено, що збільшення вмісту кислих іонів і постійне вимивання луж-них катіонів призводить до того, що буферна система рослин врешті руйнується і кислотність ґрунтів збільшується.

Токсична дія аерозолю сірчаної кислоти на організм людини особливо посилюється у хмарну погоду. Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом з дощем випадає на землю. Сірчана кислота роз'їдає метал, тканини, бетон, фарби. Дістається і організму людини, і флорі, і фауні, на підкисле-них ґрунтах знижується врожайність. Зростання кислотності у во-доймах призводить до загибелі всього живого. При рН = 4,5 гинуть всі риби, жаби, комахи, а на дні розвиваються сфагнум, гриби і бак-терії-анаероби, що виділяють вуглекислий газ, метан і сірково-день.

Про негативний вплив атмосферного забруднення на здоров'я людей