Ґрунти поряд накопичують різні забруднення і відходи, що ут-ворюються внаслідок природних явищ та господарської діяльності людини, що визначає їх важливе санітарне значення.

Ґрунт може бути також джерелом забруднення організму лю-дини і тварин. Більшість мікроорганізмів, що живуть в ґрунтах не чинять для них небезпеки, але деякі з них є збудниками серйозних інфекційних захворювань. Створюючи захисну оболонку - спору, ці мікроорганізми можуть тривалий час „очікувати” настання спри-ятливих умов для розмноження і діяльності. До таких мікроор-ганізмів відносяться бактерії сибірської виразки, газової гангрени, правцю, ботулізму і т. ін.

Ураження людини через ґрунт може відбуватися за різнома-нітних обставин: обробка земель, збирання врожаю, будівельні ро-боти і т. ін. До числа тимчасових мікроорганізмів, що живуть у ґрун-тах не більше декількох місяців, відносяться збудники кишкових інфекційних захворювань (черепного тифу, паратифу, холери, бруце-льозу, чуми, коклюшу і т. ін.). ґрунти є мірцем розвитку і зимового перебування мух, що є розповсюджувачами багатьох хвороб людини і тварин. Крім цього, ґрунт джерелом розповсюдження гельмінтозів-збудників паразитних хвороб.

Велика проблема - зсуви ґрунтів та інші види руйнування структури поверхні.

Однак, глобальні порушення стану ґрунтів головним чином по-в'язані з руйнівною діяльністю людини протягом декількох тися-чоліть. Так, утворення пустелі Сахари пов'язують з кочовими пле-менами. Знищення зеленого покрову земель в Греції і Турції - ре-зультат багатовікової діяльності скотоводів. Колись покрита лісами і виноградниками Сірія перетворилася в країну пустель і голих скель.

Вже в XIX ст. примітивне землеробство, нераціональне вико-ристання пасовищ, застосування техніки призвели до юридизації - висушування земель на величезних територіях Африки. Південно-Східної і Південної Азії, Південної Америки і т. ін.

Проблему опустелювання земель вивчає спеціально створе-ний при ООН комітет. За даними Міжнародної спілки геологічних наук площа Земної поверхні, чия господарська продуктивність дор-івнює нулю, нині щорічно зростає на 21 млн. га.

Причиною опустелювання земель в глобальних масштабах є як природне коливання клімату так і людська діяльність - непра-вильне використання земель, випас поголів'я худоби з місцевостях, що знаходяться в загрозливому стані, вирубка лісів.

В цілому спостерігається тенденція до того, що різкі періоди засухи являють собою циклічні явища і пов'язані вони з неправиль-ною обробкою ґрунтів, знищенням водних джерел і неминучою за-гибеллю середовища існування тваринного і рослинного світу.

Наступ пустель в наш час набув характеру глобальної загро-зи, особливо в субтропічних і тропічних зонах. Наступ пустелі в наш час це не повільне непомітне явище, воно відбувається дуже швидко,

Опустелювання загрожує приблизно 35% всієї суші планети і 20% її населення в 100 країнах світу. Вчені вважають, що приблиз-но 45 млн. км2 Землі в більшій чи меншій мірі знаходиться під заг-розою перетворення в пустелю. На цій території знаходиться понад 100 країн з населенням понад 900 млн. чоловік.

Майже в кожній частині світу є свої кліматичні ритми з періо-дичними циклами засухи. Однак раніше ніколи затяжні засухи не поражали такі обширні території планети одночасно, як в наш час.

Нині охорона і раціональне використання земельних ресурсів (орні землі, пасовиська, сінокоси, рекреаційні зони) стає однією з найактуальніших проблем. Резерви сільськогосподарських угідь на сьогодні згідно даних ООН, повністю вичерпано. На кожного меш-канця планети припадає в середньому лише 0,4 га орної землі, і ця цифра щорічно зменшується через значний приріст населення пла-нети.

Близько 3/4 усіх ґрунтів земної кулі мають до того ж знижену продуктивність через незабезпеченість вологою, теплом або внас-лідок впливу на ґрунти вітрів, ураганів, хімізації, будівництва міст, доріг, промислових об'єктів. Сотні мільйонів гектарів земель дег-радує внаслідок ерозії.

Різновидністю водної ерозії є іригаційна ерозія, що утворюєть-ся внаслідок порушення правил поливу при зрошенні полів.

Вітрова ерозія пов'язана з видуваннями з верхнього шару землі дрібних часток, що погіршує її склад і призводить до знищення рос-линності. Сприяють ерозії і пилові бурі, коли у повітря щорічно здійма-ються мільйони тонн пилу, піску, ґрунту, оголюючи в одних місцях Землю на десятки сантиметрів, перетворюючи її на пустелю і за-сипаючи поля, дороги, будівлі в інших містах шаром пилу і піску товщиною 20-50 см, а іноді навіть 20-30 м. Відомі пилові бурі, що завдали великої шкоди на Північному Кавказі, у Східній Україні, Середній Азії, особливо поблизу Аралу, в Центральній Америці. Африці, Південній Європі, Австралії. Втрата ґрунтів може сягати до 400 т. за 1 га.

Прикладом національної катастрофи в США може бути руй-нування та винос ґрунтів на Великих рівнинах. З 1885 р. відбувало-ся енергійне освоєння рівнин Техасу під пашню. На величезних те-риторіях трав'яний покрів був замінений зерновими культурами, що слабо захищають землю. До 30-х років вся територія Великих рівнин була розорана. Катастрофічній вітровій бурі 1934 р. передувало два засушливих роки. Врожаї загинули, фермери розорилися. Внаслі-док вітрової бурі 20 млн. га землі Великої рівнини були знищенні, 60 млн. га сильно пошкодженні. В 1950 р. засуха повторилася, а в 1957 р. пішли сильні проливні дощі, що знесли плодючий шар, ого-ливши поверхню ґрунту аж до материнської породи. Аналогічні ка-тастрофи, але в менших масштабах спостерігалися в інших райо-нах США.

Вітрова ерозія спостерігається в ряді районів України: так звані
”чорні бурі” виникають при швидкості вітру 10-12 м/сек. Від таких
бур постраждало біля 400 тис. га земель на території між Дніпром
і Доном.

В 1960 р. на Півдні України та деяких Західних областях бу-рею було знесено шар землі товщиною 7-10 см. Внаслідок непра-вильної системи землекористування і невдалого орієнтування лісо-вих смуг з полів Приазов'я в кінці 70-х років