(зледеніння, виверження вулканів, падіння метеоритів) знищувалася величезна кількість флори та фауни. Досконало відо-мо, що майже раптова - в геологічному масштабі часу - масова загибель різних видів рослинного і тваринного світу не була якимсь поодиноким, екстраординарним епізодом в історії планети. За ос-танні 600 млн. років такі глобальні події відбувалися в органічному світі по меншій мірі двадцять разів - кожні 30 млн. років. Однак в ті самі епохи, коли на Землі виникали екстремальні умови, що при-зводили до загибелі більшості форм життя, одночасно відбувалося бурхливе утворення принципово нових типів флори та фауни.
Рослинний та тваринний світ дуже чутливо реагує на зміни природних чинників і в нашому техногенному середовищі є чітким показником обсягу антропогенного впливу на оточуюче середови-ще (загибель лісів, опустелювання).
Природні умови України сприяли розвитку багатої та різнома-нітної флори (6 тис. видів), яка розподілена досить нерівномірно. Найбагатшою є флора Криму та Карпат (2 тис. видів ). Полісся та лісостеп налічують лише 1600-1700 видів, у степу їх ще менше - близько тисячі.
Проблема флори торкнулася і України. Рослинний світ - найбільш беззахисний перед діяльністю людини тому охорона його стала важливим комплексним міжнародним завданням (Червона книга). Нині перед загрозою зникнення на Землі знаходиться близько 20-25 тис. видів рослин і багато з них росте в Україні. У 1982 р. в Україні прийнято Закон про Червону книгу. До неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони та збереження, бо їм загрожує вимирання або знищення. На одиницю площі промислове навантаження в Україні в 20 разів більше, ніж у колишньому Союзі. На нашій планеті лісові землі охоплюють площу понад 4,2 млрд. га, що складає майже третину суші. Приблизно половина лісів світу знаходиться в тропічному поясі, другу половину складають ліси помірного поясу північної півкулі. Загальний запас деревини на всій лісовій площі світу сягає понад 420 млрд. м3
В наші часи вирубка лісів світу набуває таких руйнівних мас-штабів, що викликає загальну турботу людства. За підрахунками продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО щоріч-но щезає понад 11 млн. га тропічних лісів, що становлять понад половину світових лісових запасів. Загальні заготовки деревини на Землі становлять 3 млрд. м3. За цей період приріст становить біля 2 млрд. м3. Відновлюється лише 70%, а 30% щорічно зникає. По-садки лісу поки що не компенсують збитків від їх вирубки. На 1 га нових лісопосадок приходиться 10 га знищених лісів. Якщо ця диспропорція збережеться, то всі ліси вирубають за 380-420 років. Ще 0,4% лісів світу щорічно гине від пожеж.
Величезний позитивний вплив лісів на біосферу планети оче-видний. Донедавна вважалося, що лісам як винятково складним екосистемам притаманна висока стійкість до антропогенних наван-тажень. Вони, зокрема, відіграють важливу роль в очищенні ат-мосфери від забруднень - продуктів діяльності промислових підприємств, транспорту, енергетики і ін. Дослідженими останніх років доведено, що деградація лісових екосистем обумовлена ком-плексами одночасно діючих чинників, які призводять до фізіологіч-ного стресу деревних рослин. Дія кожного із чинників (чи то, стихія, чи антропогенні навантаження) сама по собі призводить до певних негативних наслідків, а сукупний вплив їх ніби посилює дію кожного чинників зокрема.
Процеси деградації лісів обумовлені не тільки кліматом, по-шкодженням від хвороб та шкідників, забрудненням середовища, а й глобальними змінами у біосфері. Щорічно у земну атмосферу надходить приблизно 3х1012 кг газоподібних, рідких та твердих забруднюючих речовин.
Двісті років тому ліси вкривали більше половини всієї площі України, сьогодні - близько 14%. Ліси Полісся та Карпат знищу-ються і сьогодні, а відновлення здійснюється повільно і недостат-ньо. Ліси є одним з найважливіших компонентів рослинного світу, вони відіграють важливу енергетичну роль у житті планети. В ос-танні роки ліс через величезне перевантаження спричинене людсь-кою діяльністю, а також пожежами втрачає свої енергетичні, оздо-ровчі та рекреаційні властивості. Певною мірою такий стан речей необхідно змінити, застосовуючи різні форми лісогосподарювання.
Іншим важливим компонентом біосфери є величезні степові площі (4 млн. км2). Високопродуктивні, багаті гумусом степові ґрун-ти України в наш час майже повністю виснажені. Таких же змін зазнали луки та пасовиська України в усіх кліматичних зонах. Через будівництво водосховищ на Дніпрі знищено понад 700 тис. га заплавних луків а через різні антропогенні заходи (водовідбір, мел-іорацію) повністю висохли заплави Ірпеня, Трубежу та інших річок,
понад третину луків розорено в заплавах Дністра, Південного Бугу,
Горині, Сіверського Донця.
В Україні велике значення має такий компонент біосфери, як болота. Вони с важливим гідрологічним та кліматичним регулято-ром Полісся, зоною поширення багатьох рідкісних і цінних видів рослин (зокрема льодовикових реліктів), територією формування цінного паливного та удобрюючого ресурсу - торфів і сапропеля. Під впливом науково необґрунтованих меліорацій зникли деякі види цінних болотних трав, значно знизилися рівні ґрунтових вод, почали висихати навколишні лісові масиви, більш посушливим став клімат. Хибна помилка масового осушення болотних масивів завдала ве-ликої шкоди природі та призвела до великих економічних втрат. Нині розпочалася робота по їх збереженню та охороні.
Рослини, що культивуються людиною (жито, овес, буряк) ста-новлять дуже невелику частку видів флори нашої планети усього близько 1500 видів, але площу вони займають порівняно велику - 1,5 млрд. га. Це молода група видів, їх вік становить близько 25-40 століть, а таких як шипшина, обліпиха всього кілька сотень років.
Вирішення проблеми покращення стану навколишнього середовища вимагає відповідного ставлення до тваринного світу - фауни. Біомаса тварин становить лише 2% усього