у встановленому по-рядку із державного фонду. Державні службовці, які займають посади першої-четвертої катего-рій, мають право на першочергове встановлення квартирних телефонів.
На індивідуальне і кооперативне житлове будівництво або для при-дбання квартир чи індивідуальних жилих будинків державним службов-цям, які потребують відповідно до чинного законодавства поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту визначаються Кабінетом Мі-ністрів України. Державні службовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуго-вуванням у державних закладах охорони здоров'я. Цими ж закладами во-ни обслуговуються після виходу на пенсію.
Пенсійне забезпечення і грошова допомога дер-жавним службовцям
Пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявно-сті загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не мен-ше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсот-ків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, перед-бачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі неза-лежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пен-сію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пен-сія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу», без обмеження граничного розміру пенсії.
Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку з за-судженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадо-вого становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється пра-ва на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.
Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. У разі виходу на пенсію державні службовці при наявності стажу дер-жавної служби не менше 10 років користуються умовами щодо кому-нально-побутового обслуговування, передбаченими цим Законом.
5. Припинення трудових відносин з державними службовцями.
Правовідносини державних службовців з державним органом будуються на договірній основі і регулюються нормами як адміністративного, так і трудового права. Однією із суттєвих гаран-тій права на працю є встановлений законом обмежений перелік підстав звільнення працівників з ініціативи роботодавця. Припинення трудових правовідносин з державними службовцями має деякі особливості. Державна служба України не передбачає особливих гарантій довічної зайнятос-ті. Припинення названих правовідносин відбувається у порядку звільнення зі служби і шляхом відставки державного службовця.
Для зазначених службовців встановлені спеціальні додаткові підстави звільнення з держав-ної служби, що обумовлено їх особливим правовим статусом. У ст. 30 Закону України від 16 груд-ня 1993 р. «Про державну службу» (далі - Закон) вказано, що крім загальних підстав, передбаче-них КЗпП, така служба припиняється також у разі виникнення обставин, встановлених цією статтею. Закон не передбачає спеціальних правил, що визначають порядок звільнення даних служ-бовців, тому воно повинно проводитися у порядку, встановленому КЗпП.
В цьому питанні курсової роботи я розгляну деякі особливості припинення трудових відносин на державній службі. Служ-бовець має право припинити дані відносини у будь-який час за власним бажанням. Так, враховуючи особливий порядок встановлення трудових правовідносин на державній службі, на підставі попередньо виданого акта державного органу припинення дер-жавної служби не може бути автоматичним за одноосібним волевиявленням працівника. Тому звільнення, в основі якого лежить ініціатива працівника, повинно провадитись з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП - за угодою сторін, з виданням акта відповідного органу чи установи про звіль-нення державного службовця. Не можна погодитися з наведеною думкою, тому що на таких службовців поширюються всі загальні підстави звільнення, передбачені КЗпП. І якщо службо-вець побажає звільнитися, то інша сторона трудових відносин повинна задовольнити бажання незалежно від своєї згоди на це.
Державні службовці можуть бути звільнені з посади на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП, якщо не відповідають займаній посаді в результаті недостатньої кваліфікації (наприклад, у разі негатив-них наслідків атестації). Висновок атестаційної комісії про кваліфікацію працівника є одним з доказів відповідності займаній посаді. Він підлягає перевірці та оцінці судом у випадку спору в сукупності з іншими доказами. Тому суд може і не погодитися з даною оцінкою, якщо інші до-стовірні докази про роботу працівників підтверджують помилковість висновків атестаційної ко-місії.
В.Куриловим у юридичній літературі висловлювалася думка про те, щоб звільнення за ре-зультатами атестації було самостійною підставою розірвання трудового договору. Ця пропозиція обґрунтовувалася необхідністю посилення відповідальності працівників, які підлягають атеста-ції, і тим, що в процесі її перевіряється не тільки професійний рівень, а й оцінюються його ділові та особисті риси. З моєї точки зору, немає необхідності виділяти звільнення за результатами атес-тації в самостійну підставу припинення трудового договору з працівником, і в тому числі з дер-жавним службовцем тому, що ділові й особисті властивості працівника нерозривно пов'язані з його професійним рівнем. Якщо комісією встановлюється невідповідність службовця займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, то дана підстава містить рівень професійних знань, підвищену відповідальність при виконанні трудових обов'язків і наявність таких ділових та мо-ральних рис, які не повинні призводити до зниження авторитету державної служби.
При припиненні трудових правовідносин за спеціальними підставами керівники державних органів не мають права приймати рішення за власним розсудом щодо службовців, які підлягають звільненню. Вони зобов'язані