Правове регулювання службово-трудових відносин охоплює й саме правове регулювання і ті прояви дії права, які безпосередньо не пов'язані з виконанням його прямого призначення - визначенням ви-раженої ззовні поведінки суб'єктів службово-трудових відносин. Так, поряд з правовим регулюванням, право здійснює також виховний, ціннісно-орієнтаційний, інформаційний вплив на свідомість людей. Нетотожність правового регулювання й правового впливу знаходить свій вияв і в тому, що на відміну від системного характеру правового регулювання, що реалізується, як уже нами зазначалося, шляхом взає-модії різноманітних юридичних засобів, джерелами правового впливу можуть виступати і окремо взяті юридичні явища, наприклад норми права чи індивідуальні правові акти.

Процес правового регулювання службово-трудових відносин є тривалим у часі і розпадається на кілька відносно самостійних етапів (стадій). У змістовому плані слід розмежовувати стадії пра-вової регламентації цих відносин і дії права. У функціональному аспекті: стадію формування нормативної основи правового регу-лювання, стадію встановлення правових відносин, а також стадії застосування та реалізації правових норм.

Правоутворююча діяльність державних органів, наділених повноваженнями у формулюванні правових приписів, є важливим, але не єдиним джерелом права. Тому і правове регулювання служ-бово-трудових відносин здійснюється не тільки через державу. У відповідних межах та в певних сферах службово-трудових відносин у його забезпеченні також беруть участь безпосередньо їх учасники.

У свою чергу, до найсуттєвіших властивостей механізму право-вого регулювання службово-трудових відносин слід віднести насту-пні. По-перше, механізм правового регулювання - це система юри-дичних засобів. По-друге, це така система юридичних засобів, яка покликана оптимально впорядковувати ті чи інші питання виник-нення, розвитку чи припинення службово-трудових відносин. По-третє, така система юридичних засобів представлена в динамічно-му, «працюючому» вигляді. По-четверте, поняття механізму пра-вового регулювання службово-трудових відносин походить від по-няття правового регулювання службово-трудових відносин. По-п'яте, механізм правового регулювання службово-трудових відно-син охоплює комплекс послідовно взаємопов'язаних правових засо-бів. У цьому відношенні він має інструментальний характер.

Наведені ознаки механізму правового регулювання службово-трудових відносин з цільової точки зору характеризують дане яви-ще наступним чином. Мета механізму правового регулювання до-сліджуваної групи відносин полягає насамперед у забезпеченні без-перешкодного руху суб'єктів службово-трудових відносин до тих чи інших цінностей, гарантуванні справедливого і повного задоволен-ня їх інтересів. «Роль механізму правового забезпечення полягає у знятті можливих перепон, які стоять на шляху здійснення інтересів суб'єктів. Механізм правового регулювання - специфічний юридич-ний «канал», поєднуючий інтереси суб'єктів з цінностями і доводячий процес управління до логічного результату», - підкреслює С.С. Алексеєв. Механізм правового регулювання службово-трудових відносин - це система найрізноманітніших за своєю при-родою і функціями правових засобів, які дозволяють досягати його цілей. Це вже не формальна ознака, яка засвідчує про те, що назва-ний механізм є комплексом правових елементів, з одного боку, різ-них за своєю природою і функціям, а з іншого - все ж взаємо-пов'язаний загальною метою в єдину систему. Він показує, як пра-цює та або інша ланка при досягненні цілей, дозволяє виокремити основні, ключові, опорні юридичні інструменти, що посідають пев-не ієрархічне положення поміж усіх інших. Тому механізм правово-го регулювання службово-трудових відносин виступає як організа-ційний вплив правових засобів, що дозволяє досягати поставлених цілей, тобто результативності, ефективності. Адже правове регу-лювання прагне до оптимізації, до дійсності правової форми, яка створює сприйнятливий режим для розвитку змісту корисних суспі-льних відносин.

Узагальнення наведених ознак правового регулювання службо-во-трудових відносин та механізму їх правового регулювання до-зволяє визначити їх поняття. Отже, правове регулювання службо-во-трудових відносин - це здійснюваний в межах суспільства і дер-жави за допомогою норм права вплив на поведінку учасників служ-бово-трудових відносин з метою упорядкування виникнення, роз-витку й припинення останніх. Механізм правового регулювання службово-трудових відносин - це система юридичних засобів, за допомогою яких досягаються цілі правового регулювання службо-во-трудових відносин.

Службово-трудові відносини є особливим предметом регулю-вання трудового права. «Предмет правового регулювання - це все розмаїття суспільних відносин, змінюваних залежно від конкретно-історичних умов, що регулює право». Не всі суспільні відносини входять до сфери правового регулювання, яка має обі-ймати відносини з наступними ознаками:

а) відносини, в яких знаходять віддзеркалення як індивідуальні
інтереси членів суспільства, так і загальносоціальні інтереси;

б) в цих відносинах реалізуються взаємні інтереси їх учасників,
кожний з котрих йде на певне обмеження своїх інтересів заради за-доволення інтересів іншого;

в) ці відносини будуються на підставі згоди виконувати певні
правила, визнання обов'язковості цих правил;

г) такі відносини вимагають дотримання правил, обов'яз-ковість яких підкріплена «достатньо дієвою силою».

Вчені, які вивчають трудове право, більш конкретно визнача-ють особливості галузевого предмету правового регулювання. Так, В.І.Попов зазначає, що предмет трудового права складають трудові відносини, що виникають в процесі трудової діяльності, а також тісно пов'язані з ними відносини. Предмет правового регулювання - це група (вид) суспільних відносин відокремлена на основі певних ознак, які залежать від діяльності, поведінки та від самих учасників суспільних відносин. О.І. Процевський доводить, що процес виникнення, зміни й припинення суспільних відносин, утво-рюючих предмет трудового права як системи, - це постійна зміна станів підсистем (окремих видів відносин) в його межах під впли-вом внутрішніх і зовнішніх умов. Системний підхід до визначення предмету трудового права дозво-ляє визначити коло суспільних відносин, регульованих даною галуз-зю права. Це, перш за все, трудові відносини, які виражають собою одну з