є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.
Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізується, якщо інше не передбачене статутом, загальними зборами (конференцією) та їх виборними органами.
Компетенція загальних зборів членів виробничого коопе-ративу:
1. Загальні збори:
- вносять зміни до статуту кооперативу;
- обирають шляхом прямого таємного голосування го-лову кооперативу, членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), членів спостереж-ної ради кооперативу;
- затверджують напрями розвитку кооперативу;
- заслуховують звіти органів управління кооперативу про їх діяльність;
- визначають види і розміри фондів кооперативу, по-рядок їх формування та використання;
- затверджують правила внутрішнього розпорядку ко-оперативного підприємства, річний звіт і баланс коопе-ративу, порядок формування і розподілу доходу коо-перативу, рішення правління (голови) кооперативу про прийняття нових членів;
- вирішують питання про входження кооперативного підприємства до об'єднань підприємств (кооперативів), участь кооперативу у заснуванні інших суб'єктів госпо-дарювання;
- приймають рішення про реорганізацію або ліквіда-цію кооперативу.
Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані зі статутною діяльністю вироб-ничого кооперативу.
Загальні збори членів кооперативу проводяться щорічно після закінчення фінансового року. Вони мо-жуть скликатися також у будь-який час за рішенням правління (голови) кооперативу чи з ініціативи не менш як третини членів кооперативу, якщо інше не пе-редбачено статутом.
Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів виробни-чого кооперативу. Рішення з питань, зазначених у час-тині першій цієї статті, приймаються більшістю голосів загальної кількості членів кооперативу.
Слід зауважити, що переважна частина положень чинних законів щодо повноважень трудового колективу містить по-силання на статут підприємства, колективний договір та за-конодавчі акти, що виключає їх пряме застосування. І якщо, наприклад, у статуті не закріплене конкретне те чи інше повноваження трудового колективу, то викладене в законі положення не наповнюється змістом, залишається без такого.
Крім того, в багатьох випадках законодавство передба-чає реалізацію трудовим колективом своїх повноважень ра-зом із власником чи засновником, що позбавляє трудовий колектив самостійності в реалізації своїх повноважень, та ставить його в залежність від власника.
Наприклад, трудовий колектив може вирішувати соціальні питання лише у межах виділеної власником на ці цілі частини прибутку, оскільки згідно п. 2 ст. 6 Зако-ну України „Про власність” результати господарського використання майна (одержані доходи) належать власни-кові.
Спеціальні норми КЗпП та Закону „Про оплату праці” зали-шають трудовим колективам дуже мало повноважень для участі в матеріальному і моральному стимулюванні праці, для заохо-чення винахідницької та раціоналізаторської діяльності.
Слід також звернути увагу на ту обставину, що трудо-вий колектив має право навіть не рекомендувати, а лише клопотати про представлення працівників до державних нагород.
Відносини трудових колективів з власниками або упов-новаженими ними органами є правовими, а не трудовими, оскільки вони за своїм змістом мають не працю, а лише її організацію і умови, за яких ця праця здійснюється.
Використана література
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30.
2. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2004. - №1: Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.1;
3. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2004. - №2: Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.ІІ
4. Закон України від 01 липня 1993 р. „Про колективні договори і угоди” № 3356-ХП - Зібрання законодавства України. - т.7;
5. Закон України від 24 березня 1995 р. „Про оплату праці” № 108/95-ВР Відомості Верховної Ради України, 1995. - № 17;
6. Прокопенко В.І. Трудове право України/: Підручник. Видання друге, стереотипне - X.: Консул, 2000;
7. О.В.Лавриненко Трудове право України/: Підручник. - X.: Консул, 2002;
8. М.Д.Бойко Трудове право України/: Конспект лекцій. - К.: ТОВ „Олан”, 2002;
9. Право України, № 4, 2002 рік.