Зміст
І. Теоретична частина
Вступ |
1-3
1. |
Поняття та зміст охорони праці в Україні. |
4-7
2. |
Охорона праці неповнолітньої молоді. |
8-12
3. |
Охорона праці осіб зі зниженою працездатністю. |
13-17
Додаток. Схема 1. |
18
Висновок |
19
Список літератури |
20
II. Практична частина
Вступ
Загальновідомо, що економічне зростання автоматично ще не веде
до збалансованого економічного і соціальною розвитку. Зміни, що
відбуваються у структурі зайнятості й попиту на робочу силу, як і до
становища працівника на робочому місці, умов його праці, ставлять
підвищені вимоги до безпеки праці. Особливо потерпають від цього ті
групи працюючих, що вже перебувають у невигідному становищі: жінки,
працівники похилого віку і некваліфіковані працівники. Ні система
освіти і підготовки, ні механізм регулювання ринку праці, ні навіть
соціальні кошти не становлять ефективного способу допомоги
працюючим при зіткненні їх з цими проблемами.
Тому поряд із намаганням одержувати хоча б невелику, але
пристойну заробітну плату, трудящі надають важливого значення такому
чинникові, як охорона праці, можливості самовдосконалення,
просування по службі. Виробниче становище впливає не тільки на
здоров'я працюючих, а й на їх фізичний, соціальний та психологічний
стан. Фізичні аспекти праці полягають у тому, що в більшості
виробничих процесів використовуються речовини і матеріали, які
виділяють частки, шкідливі для здоров'я. Коли такі речовини,
нагромаджуючись у виробничих приміщеннях, досягають певного рівня
концентрації і засвоюються організмом людини понад межу її
фізіологічних можливостей для очистки, вони негативно впливають на
організм, порушують його діяльність і викликають патологічні зміни.
Соціальний аспект умов праці визначений організацією праці та її
характером. Вони включають в себе такі чинники, як ритм роботи, її
одноманітність, повторюваність, працю вночі тощо. При зростаючій
швидкості і складності виробничих процесів збільшується робоче
навантаження на кожного працюючого. Саме це навантаження
обумовлює необхідність скорочення тривалості робочого часу,
збільшення часу відпочинку, поліпшення дозвілля працівника поза його
робочим місцем.
Психологічний стан працівника під час виконання роботи
обумовлюється функціями праці, яка становить собою джерело засобів
для життя і сферу утвердження особи. Зміст праці повинен відповідати
внутрішнім потребам працівника. Невдоволеність роботою деякої
частини працюючих, що викликана потребою певних видів праці, досить
часто суперечить високому рівню освіченості, намаганням працівника до
самостійності і відповідальності в організації своєї роботи.
Метою написання цієї роботи є поглиблене розкриття питання
охорони праці на виробництві таких категорій працівників, як
неповнолітня молодь та інваліди.
Дана курсова робота складається з двох частин: теоретичної, де
йдеться про охорону праці неповнолітньої молоді та осіб зі зниженою
працездатністю, та практичної - плану номенклатурних заходів щодо
охорони праці на виробництві.
Курсова робота доповнена наглядною схемою щодо особливостей
охорони праці неповнолітньої молоді.
При написанні роботи автор посилається на ряд нормативно-
правових актів, зокрема Закон України від 21 березня 1991 р. «Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зі змінами від
05.06.2003р.; Закон України від 14.10.1992 р. «Про охорону праці»; Наказ
Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46
«Про затвердження Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і
небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці
неповнолітніх» та інші, а також на ряд літературних джерел, таких як,
Венедиктов В.С. Трудове право України. - Харків, ХІВС, 1994;
Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - Харків: Консум,
1998 та інші.
Матеріал в даній курсовій роботі викладено у стислій, лаконічній
формі.
1. Поняття та зміст охорони праці в Україні.
Термін «охорона праці» вживається в двох значеннях: в широкому
його розумінні та в більш вузькому, спеціальному розумінні. При
вживанні терміну «охорона праці» відповідно до його етимологічного
значення, тобто в широкому розумінні, до його поняття відносять ті
гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового
законодавства, наприклад норми, що забороняють власнику або
уповноваженому ним органу звільняти працівників з роботи тоді, коли
немає підстав, передбачених ст.ст. 40, 41 КЗпП. Ці норми становлять
надзвичайно важливу гарантію, спрямовану на охорону трудових прав
працюючих. Або така гарантія, як можливість розірвання трудового
договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу тільки за
попередньою згодою профспілкового комітету (ст. 43 КЗпП).
На охорону праці трудящих спрямовані й передбачені зако-
нодавством гарантії можливості оскарження незаконних дій власника
або уповноваженого ним органу до комісії по трудових спорах і в
районний (міський) суд.
Проте термін «охорона праці» в чинному трудовому законодавстві
вживається не в такому широкому, тобто буквальному, значенні цих слів,
а в більш вузькому. У вузькому значенні під охороною праці розуміється
сукупність заходів щодо створення безпосередньо в процесі роботи
нормальних і безпечних технічних і санітарно-гігієнічних умов для всіх
працюючих [6, 358].
Охорона праці пов'язана з різними галузями науки, такими, як
медицина, токсикологія, фізіологія, біологія, біохімія, хімія, механіка,
електротехніка, фізика, психологія, епідеміологія, правознавство, а в
останні десятиріччя з'явилась нова наука — ергономіка, що вивчає
методи взаємодії техніки і людей. Традиційно вважалось, що людина
повинна пристосуватись до роботи. Використовувався навіть термін
«адаптація на робочому місці». Ергономіка розробляє досить ефективні
заходи щодо адаптації праці до людини, внаслідок чого працівник
ставиться у можливо найсприятливіші умови по виконанню фун-
кціональних завдань.
Легальне визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону
України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». Охорона праці — це
система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і
лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження
здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці
входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення
особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також
працівників зі зниженою працездатністю.
Крім Закону України «Про охорону праці» правове регулювання
охорони праці знайшло відображення в нормах глави XI «Охорона праці»
(ст. ст. 153-173), глави ХП «Праця жінок» (ст. ст. 174-186), глави XIII
«Праця молоді» (ст. ст. 187-200) КЗпП.
З охороною праці тісно пов'язана також низка правових норм, що
відносяться до інших галузей права України. Це норми цивільного права,
що встановлюють майнову відповідальність при ушкоджені здоров'я або
смерті громадянина; норми адміністративного права, що визначають
адміністративну відповідальність і порядок притягнення до