органами охорони прані; норми кримінального права, що встановлюють

відповідальність при вчиненні злочинів у галузі охорони праці і техніки

безпеки.

Ці правові норми хоча формально й виходять за межі трудового

права, за своїм призначенням безпосередньо спрямовані на

забезпечення безпечних і здорових умов праці. В усіх цих галузях права

відображена державна політика в галузі охорони праці, що базується на

принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників; повної

відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов

праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі

національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів

економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки

та охорони навколишнього середовища; соціального захисту

працівників, повного відшкодування шкоди особам, які зазнали шкоди

від нещасних випадків па виробництві і професійних захворювань;

встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств,

незалежно від форм власності і видів їх діяльності; використання

економічних методів управління охороною праці; проведення політики

пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і

нешкідливих умов праці; участі держави у фінансуванні заходів щодо

охорони праці; здійснення навчання населення, професійної підготовки і

підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; забез-

печення координації діяльності державних органів, установ, організацій

та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони

здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва в галузі

охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо

поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Тому правове регулювання охорони праці охоплює розробку і

прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і

виробничої санітарії; проведення профілактичних заходів, спрямованих

на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий

травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов

праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі

виконання працівниками своїх трудових обов'язків, систематичне

поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих

трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці

окремих категорій трудящих — жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою

працездатністю тощо [7,416].

2. Охорона праці неповнолітньої молоді.

Трудове законодавство України встановлює додаткові гарантії охорони

праці неповнолітніх. Система гарантій обумовлена фізіологічними,

психологічними й віковими особливостями неповнолітніх.

Права неповнолітніх у трудових відносинах базуються на принципі їх

рівності з повнолітніми особами, а в галузі охорони праці неповнолітні

користуються додатковими пільгами, встановленими законодавством

України.

З метою захисту життя, здоров'я та працездатності неповнолітніх

встановлено мінімальний вік прийняття їх на роботу (ст. 188 КЗпП

України) та заборона залучення неповнолітніх до робіт, на яких

забороняється застосування працю осіб молодше вісімнадцяти років (ст.

190 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про охорону праці»). «Перелік

важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких

забороняється застосування праці неповнолітніх», затверджено наказом

Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 46. До

цього переліку включені як підземні роботи, так і інші роботи із

шкідливими та небезпечними умовами праці.

Для виявлення відповідності виконуваній роботі, ранньої діагностики

захворювань неповнолітні при вступі на роботу та періодично, до

досягнення ними 21 року, проходять обов'язкові медичні огляди.

Однією з гарантій забезпечення працездатності неповнолітніх є

заборона залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і

переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні

норми. «Граничні норми підіймання і переміщення важких речей

неповнолітніми затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я

України від 22 березня 1996 р. № 59.

До роботи з підіймання і переміщення важких речей допускаються лише

неповнолітні, яку не мають медичних протипоказань, що посвідчуєгься

відповідним лікарняним свідоцтвом (форма такого документа названа

наказом, проте, не встановлена).

Забороняється допускати неповнолітніх у віці до 15 років до тривалої

роботи а підіймання та переміщення важких речей. Сумарно: за робочий

день (зміну) робота неповнолітнього з вантажами не повинна

перевищувати одну третину робочого часу.

Установлені такі граничні норми підіймання та переміщення окремих

вантажів неповнолітніми:

Календарний вік, років | Сумарна вага вантажу (в кг), що підіймається (переміщується) при виконанні роботи

3 рівня робочої поверхні | 3 підлоги

юнаки | дівчата | юнаки | дівчата

14 | 10 | 5 | 7 | 3,5

15 | 48 | 12 | 24 | 6

16 | 160 | 40 | 80 | 20

17 | 272 | 72 | 130 | 32

Під короткочасною роботою розуміється 1-2 підіймання або

переміщення вантажу протягом однієї години роботи за умови додержання

правил про тривалість робочого часу і робочої зміни, установлених

статтями 51 та 52 КЗпП. Якщо ж за годину здійснюється більше двох

піднімань і переміщень вантажів, робота вважається тривалою.

Календарний вік визначається як число повних років, які відраховуються

від дати народження.

та

Докладене м'язове зусилля при удержуванні чи переміщенні вантажу з

використанням засобів малої механізації гне повинне перевищувати

зазначеної вище у таблиці граничної ваги вантажу. Тривалість такого

зусилля не повинна перевищувати трьох хвилин і має змінитися

двохвилинним перепочинком.

Установлені також граничні норми сумарної ваги вантажу для

неповнолітніх у розрахунку на одні години робочого часу (при додержанні

граничних норм підіймання та переміщення окремих вантажів):

Календарний вік, років | Граничні норми ваги (в кг)

Короткочасна робота | Тривала робота

юнаки | дівчата | юнаки | дівчата

14 | 5 | 2,5 | - | -

15 | 12 | 6 | 8,4 | 4,2

16 | 14 | 7 | 11,2 | 5,6

17 | 16 | 8 | 12,6 | 6,3

Викладені норми застосовуються з урахуванням такого:

а) рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, станка,

конвеєра, тощо;

б) висота підіймання не повинна перевищувати одного метра;

в) відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати

п'яти метрів.

Для неповнолітніх законодавством про працю, залежно від віку,

встановлена скорочена тривалість робочого часу. Таке зниження

тривалості робіт не тягне за собою зменшення розміру оплати праці.

Заробітна плата неповнолітнім виплачується в такому ж розмірі, як і

працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної

роботи.

Якщо неповнолітні допущені до відрядних робіт, їх праця

оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих

працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість

-їх