Міністерство освіти і науки України
Реферат
На тему: “Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях. Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.”
ПЛАН
Вступ
1. Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях
а) Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
б) заходи безпеки при проведенні РІНО / РНАВР
висновок
Список використаної літератури
Вступ
Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається пору-шення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призве-сти або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.
Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громад-ськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких по-відомлень.
Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це яви-ща, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєді-яльність людей.
1. Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях
а) Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Згідно з Законом «Про цивільну оборону України» «громадяни України мають право на захист свого життя і здоров 'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господа-рювання гарантій щодо його реалізації.
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».
Головною функцією органів державної виконавчої влади, адмі-ністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас-ності та господарювання у разі виникнення НС є захист населення та організація його життєзабезпечення.
Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Водночас ха-рактер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов з урахуванням важливості виробництва для без-пеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти — за ка-тегоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуа-ції. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України. Для міст встановлені наступні групи:
Ш
особливої важливості;
Ш
першої групи;
Ш
другої групи;
Ш
третьої групи.
Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:
Ш
особливої важливості;
Ш
першої категорії;
Ш
другої категорії.
Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується насамперед підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та ко-лективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до про-ведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.
Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та органі-зації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих ство-рюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій — ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на пос-тійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можли-вих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі строки.
Передусім вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу надзвичайної ситуації і зав-дання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.
Організація життєзабезпечення населення в умовах НС — це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нор-мальних умов життя, здоров 'я і працездатності людей.
Цей комплекс включає:
-
управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;
-
захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
-
забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
-
захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
-
житлове забезпечення і працевлаштування;
-
комунально-побутове обслуговування;
-
медичне обслуговування;
-
навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;
-
розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
-
санітарну обробку;
-
знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
-
підготовку сил та засобів і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;
-
забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
-
заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.
Усі ці заходи організовують державна виконавча влада, органи управ-ління цивільної оборони при чіткому погодженні між собою заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосеред-німи виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відобра-жаються в планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та піс-ля виникнення НС.
З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення насе-лення про можливу загрозу, а якщо необхідно, організовано евакуацію.
Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами: через телебачення, радіомережу, радіотрансляційну провідну мережу, спе-ціальними сигналами (гудки, сирени). Передбачається спеціальна схема по-відомлення посадових осіб та осіб, задіяних у системі цивільної оборони.
Евакуація — це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.
Евакуація працюючого населення