Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту: залізнич-ний, автомобільний, водний та індивідуальний. Автотранспорт використовується для вивезення на короткі відстані. В деяких випадках частина населення може виводитися пішки колонами по шляхах, які не зайняті перевезеннями.

Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху, в школах, клубах, кінотеатрах та інших громадських закладах.

Про початок та порядок евакуації населення сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти доку-менти, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуа-ційний пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки.

Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти, які вирішують проблему розташування, забезпечення та обслуговуван-ня прибулого населення.

Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максималь-ний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об'єктах, а та-кож запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів проживання. В місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (за необхідності) колективні засоби захис-ту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі евакуйовані.

Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйова-ного населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медично-го обслуговування.

Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої не-обхідності здійснюється службою торгівлі і харчування цивільної оборони сільського або іншого району, який прийняв евакуйованих.

Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезени-ми з собою. В разі їх відсутності харчування здійснюється через мережу гро-мадського харчування або в сім'ях, в яких вони підселені.

Висновок

До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залу-чати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максималь-не зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодер-жавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконав-чої влади і управління всіх рівнів.

Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зрос-тання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку еконо-міки країни.

Список використаної літератури

1. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності. – Львів, 1997.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів, 2000.

3. Кучма М.М. Цивільна оборона (цивільний захист). Навчальний посібник. – Львів, 2006.

4. Основи безпеки життєдіяльності. – К., 2001.

5. Охорона праці. – К., 2000.