Всі стічні води спускаються в міську каналізаційну систему. Зливання в каналізаційну мережу відпрацьованих розчинів кислот, лугів, електролітів та інших хімічних речовин допускається лише після їх нейтралізації та очищення. Забороняється зливати в каналізаційну мережу толуол, ацетон, бензин, мінеральні мастила.

На дільницях шліфування, полірування та при застосуванні мокрих способів обробки пилових матеріалів стічні води повинні надходити до системи загальної каналізації через відстійники. На окремих дільницях каналізаційних мереж необхідно розташовувати пристрої для вловлювання нафтопродуктів.

5. Види професійних захворювань, спричинені виробничими

галузевими чинниками.

Професійні хвороби виникають у результаті впливу на організм несприятливих факторів виробничого середовища. Клінічні прояви часто не мають специфічних симптомів, і тільки відомості про умови праці захворілого дозволяють установити приналежність виявленої патології до категорії професійних хвороб. Лише деякі з них характеризуються особливим симптомокомплексом, обумовленим своєрідними рентгенологічними, функціональними, гематологічними і біохімічними змінами.

Загальноприйнятої класифікації професійних хвороб не існує. Найбільше визнання одержала класифікація по етиологічному принципу. Виходячи з цього, виділено п'ять груп професійних захворювань:

викликувані впливом хімічних факторів (гострі і хронічні інтоксикації, а також їх наслідки, що протікають з ізольованим чи поєднаним пораженям різних органів і систем);

викликувані впливом пилу (пневмоконіози-сілікоз, сілікатози, металоконіози, пневмоконіози електрозварювачів і газорізчиків, шлифувальників, наждачників і т.д.);

викликувані впливом фізичних факторів: вібраційна хвороба; захворювання, пов'язані з впливом контактного ультразвуку - вегетативний поліневрит; зниження слуху по типу кохлеарного неврита - шумова хвороба; захворювання, пов'язані з впливом електромагнітних випромінювань і розсіяного лазерного випромінювання; променева хвороба; захворювання, пов'язані зі зміною атмосферного тиску -декомпресійна хвороба, гостра гіпоксія; захворювання, що виникають при несприятливих метеорологічних умовах - перегрів, судорожна хвороба, вегетативно-сенситивний поліневрит;

викликувані перенапругою: захворювання периферичних нервів і м'язів - неврити, радікулополіневрити, вегетосенситивні поліневрити, шийно-плечові плексити, вогетоміофаоцити, міофасцити; захворювання опорно-рухового апарату-хронічні тендовагініти, стенозіруючі лігаментити, бурсіти, ерикондиліт плеча, артрози що деформують; координаторні неврози - писальний спазм, інші форми функціональних дискінезій; захворювання голосового апарату - фонастенія й органу зору - астенопія і міопія;

5) викликувані дією біологічних факторів: інфекційні і паразитарні - туберкульоз, бруцельоз, сап, сибірська виразка, дисбактеріоз, кандидамікоз шкіри і слизових оболонок, вісцеральний кандидоз і ін.

Поза цією етіологічною систематикою знаходяться професійні алергійні захворювання (кон’юнктивіт, захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма, дерматит, екзема) і онкологічні захворювання (пухлини шкіри, сечового міхура, печінки, рак верхніх дихальних шляхів).

Розрізняють також гострі і хронічні професійні захворювання.

Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає раптово, після однократного (протягом не більш однієї робочої зміни) впливу щодо високих концентрацій хімічних речовин, що містяться в повітрі робочої зони, а також рівнів і доз інших несприятливих факторів.

Хронічне професійне захворювання виникає в результаті тривалого систематичного впливу на організм несприятливих факторів.

Для правильної діагностики професійного захворювання особливо важливо ретельне вивчення санітарно-гігієнічних умов праці, анамнезу хворого, його "професійного маршруту", що включає усі види робіт, що виконувалися ним з початку трудової діяльності.

Деякі професійні хвороби, наприклад силікоз, бериліоз, асбестоз, папілома сечового міхура, можуть виявлятися через багато років після припинення контакту з виробничими шкідливостями. Вірогідність діагнозу забезпечується ретельною диференціацією хвороби, що спостерігається, з аналогічними по клінічній симптоматиці захворюваннями непрофесійної етіології. Визначеною підмогою в підтвердженні діагнозу служить виявлення в біологічних середовищах хімічної речовини, що викликала захворювання, чи її дериватів. У ряді випадків лише динамічне спостереження за хворим протягом тривалого терміну дає можливість остаточно вирішити питання про зв'язок захворювання з професією.

Основним документом, що використовується при визначенні приналежності даного захворювання до числа професійних, є "Список професійних захворювань" з інструкцією з його застосування, затверджений МЗ СРСР і ВЦСПС.

До числа найважливіших профілактичних заходів щодо охорони праці і профілактиці професійних хвороб відносяться попередні (при надходженні на роботу) і періодичні огляди трудящих, що піддаються впливу шкідливих і несприятливих умов праці.

Робота економіста пов'язана з тривалим перебуванням у малорухомому стані, це впливає на його здоров'я. Через малоактивний спосіб життя, він не може забезпечити свій опорно-руховий апарат достатнім обсягом рухів, що є причиною специфічних захворювань, характерних для цієї професії.

Найбільш розповсюдженими захворюваннями є остеохондроз, сколіоз, ослаблення дихальної системи, ослаблення зору.

Остеохондроз – це хвороба хребта, виражена в його передчасному старінні.

Сколіоз - це бічне скривлення хребта у фронтальній площині. Реберний горб, що при цьому спостерігається, утворить деформацію з опуклістю убік і до заду - кіфосколіоз.

6. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними показниками.

Переміщення точки або механічної системи при якому відбувається почергове зростання й убування в часу значень хоча б однієї координати.

Причиною порушення вібрації є виникаючі при роботі машин неурівноважені силові впливи: ударні навантаження; зворотно-поступальні переміщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу є: неоднорідність матеріалу; розбіжність центрів мас і осей обертання; деформація.

Біологічний вплив вібрації. Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах, зсуви в черевній порожнині, нервово-психічній сфері). Людина частково або цілком утрачає працездатність. По способі передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла. Загальну поділяють по характері передачі на: транспортну (при прямуванні машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться поруч).

По частотному складу вібрації виділяють:

- низькочастотні вібрації (1-4 Гц для загальних вібрацій, 8-16 Гц - для локальних вібрацій);

- середньочастотні вібрації (8-16 Гц - для загальних