Роль мінімальної заробітньої плати в соціально трудових відносинах - У цьому випадку відбувається безпосереднє поєднання робочої сили із засобами вир...

Реферат - Роль мінімальної заробітньої плати в соціально трудових відносинах

У цьому випадку відбувається безпосереднє поєднання робочої сили із засобами виробництва. На основі цього робився висновок, що робоча сила перестала бути товаром, не має вартості і зберігається лише видимість товару робоча сила, яка породжувалася зовнішньою формою наймання робочої сили та виплатою робітникам заробітної плати.
Насправді суб'єктом державної власності на засоби виробництва, землю, створений продукт була верхівка бюрократичного апарату (партійного, державного і господарського), а умови купівлі-продажу робочої сили, були набагато гірші, ніж у капіталістичних країнах. Водночас заперечення товарного характеру робочої сили, у нашому суспільстві вело до ігнорування закону вартості у відтворенні робочої сили, недооцінки у господарській практиці вартісних регуляторів у формуванні фонду споживання робітника і його сім'ї, виправдання низького рівня оплати праці. Визнання товарної природи робочої сили передбачай встановлення прожиткового мінімуму для трудящих, тобто такої нижньої межі заробітку, який дав би можливість задовольнити, першочергові потреби робітника для поновлення здатності до праці, утримання сім'ї. Такі прожиткові мінімуми у розвинутих капіталістичних країнах давни обчислені і використовуються для регулювання доходів населення.
Якщо дотримуватися вимог наведених об’єктивних економічних законів, насамперед закону вартості, щодо оплати товару робоча і сила, то світовий досвід показує: частка заробітної плати у новоствореній вартості не повинна бути нижчою від 2/3, а частка прибутку — більше її третини. Там, де збільшується ця частка прибутку за рахунок зниження заробітної плати, спостерігається зменшення зацікавленості робітників у продуктивній праці, виникають трудові конфлікти, має місце надмірна експлуатація трудящих. Водночас в Україні у 1992 р. частка праці не перевищувала 34—37 % у промисловості, що означає ситуацію, за якої більшість трудящих перебуває на рівні прожиткового мінімуму і навіть фізичного виживання.
Одним із факторів зростання вартості робочої сили є підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів працівників. Так у США чоловіки без середньої освіти і зайняті певний час у середині 80-х років одержували 19 тис. дол. за рік, а ті, хто мав вищу освіту – 32 тис. дол. Особи, які закінчили коледжі до 65-річного віку отримували загалом 2,5 млн. дол., а ті, що не закінчили середню школу — лише 1,2 млн. дол. Зарубіжний досвід свідчить про необхідність визнання і значення й престижності інженерної праці, керівників, осіб творчої праці. Проте деяке підвищення оплати праці інженерів, керівників у 1987—1990 рр. не розв'язало проблеми. Так у будівництві (а це властиво і для інших галузей), інженер отримував наприкінці 1990 р. менше від робітника 4-го розряду й машиніста-бульдозериста 6-го розряду майже на 20 %. Це призводило до того, що значна частина інженерів переходила працювати на робочі місця, де не потрібна вища освіта. Наприкінці 80-х років кількість таких осіб становила 5,5 мли. чол. Тому необхідно докорінно змінити систему наймання й оплати праці всіх працівників, використовувати досвід розвинутих країн, де значна частина спеціалістів залучається до праці за контрактом їв якому конкретно визначені термін дії договору, коло обов'язків сторін і умови оплати), що є важливим засобом боротьби із зрівнялівкою і стимулом до високопродуктивної, ініціативної праці. Потрібно ширше практикувати оплату праці керівників підприємств, дільниць, головних спеціалістів у вигляді фіксованої частини (процента) від одержаного кінцевого результату. У цьому випадку розмір винагороди за працю ставиться у пряму залежність від продуктивності праці спеціаліста і примушує його постійно шукати шляхи підвищення ефективності виробництва.
При реформуванні заробітної плати слід дотримуватись і вимог закону зростання продуктивності праці. Для цього потрібно, щоб продуктивність праці зростала вищими темпами, ніж зарплата. Тривале порушення цієї закономірності призведе до дисбалансу між грошовою та товарною масою, до зниження купівельної спроможності грошей, а значить і до зменшення стимулюючої функції заробітної плати у зростанні ефективності праці.

2. Основні форми заробітної плати.
Заробітна плата існує у двох основних формах: почасовій і відрядній. Почасова заробітна плата— оплата вартості та ціни робочої сили за ЇЇ функціонування протягом певного робочого часу. Для визначення рівня оплати робочої сили з'ясовують погодинну ставку заробітної плати, яку називають ціною праці.

Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для подовження тривалості робочого дня. Під час економічної кризи підприємці скорочують робочий час із одночасним зниженням погодинної заробітної плати, що призводить до зниження заробітної плати нижче під вартості робочої сили.
Відрядна, або поштучна, заробітна плата - це оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно >від розмірів виробітку за одиницю часу. Вона є перетвореною формою почасової заробітної плати. Затрати робочої сили за даної форми заробітної плати вимірюються кількістю й якістю виробленої продукції. Вона використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення затрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників. Першою найраціональнішою формою відрядної заробітної плати, в основу якої покладені хронометрування робочого дня і встановлення норм виробітку Для найбільш фізично сильних, витривалих і кваліфікованих робітників, була система Тейлора (початок XX ст. у США).
Почасова заробітна плата переважала на перших, етапах розвитку капіталізму Потім її змінила відрядна. За сучасних умов панівною формою знову стала погодинна заробітна плата (у США близько 80 % робітників одержують заробітну плату залежно від кількості відпрацьованого часу). Це зумовлено широким застосуванням у виробництві конвеєрів, напівавтоматів і автоматів з примусовим ритмом роботи, де інтенсивність праці задається швидкістю руху конвеєра.
Погодинна заробітна плата зазвичай застосовується на підприємствах, де переважає чітко регламентований технологічний режим. Так, у масово-поточному виробництві виробіток працівників визначається швидкістю руху конвеєра. Ще більшою

Сторінки: 1 2 3 4 5