ку, під яким воно знаходиться. Освітлюється сховище від міської (об'єктної) електромережі, в аварійних випадках—

від автономної електростанції, а якщо її немає — від акумуляторів або ліхтарями.

Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини у сховищі.

Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти об'єктів народного господарства.

ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ

Населення укривається у захисних спорудах за сигна-лами ЦО. Заходити до них потрібно організовано, швидко і без паніки. У сховищі зручніше розміщуватися групами—

з тих, хто разом працює або мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведе-них місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляційних труб.

У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми за-собами індивідуального захисту органів дихання, продук-тами харчування і документами. Не дозволяється приноси-ти з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозай-мисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозво-лу коменданта. Всі у сховищі зобов'язані виконувати роз-порядження чергового по сховищу, надавати посильну до-помогу хворим, інвалідам.

ЗАПИТАННЯ

1. Від яких уражальних засобів захищає перекрита щілина?

2. Як підготувати споруди господарського призначення для за-хисту в надзвичайних ситуаціях?

3. Як потрібно заходити до захисної споруди і поводитися в ній?

37. Санітарна обробка і знезараження

ЧАСТКОВА САНІТАРНА ОБРОБКА

Ще перебуваючи в зоні ураження або відразу після ви-ходу з неї, потрібно здійснити часткову санітарну обробку, щоб видалити небезпечні речовини з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигаза.

При зараженні радіоактивними речовинами насампе-ред потрібно: обтрусити, вибити одяг; протерти вологою ганчіркою взуття; помити відкриті частини рук і шиї; про-терти лицьову частину протигаза і зняти його (чи респіра-тор, протшшлову тканинну маску, ватно-марлеву пов'яз-ку); вимити обличчя, прополоскати рот і горло. Якщо во-ди мало, відкриті ділянки тіла і протигаз протирають зво-ложеним тампоном, причому лише в одному напрямку. Взимку з цією метою можна використати незаражений сніг. Обробку проводять протягом першої години після за-раження у самій зоні і повторюють після виходу з неї.

При зараженні краплиннорідкими ОР для часткової санітарної обробки застосовують індивідуальний протихі-мічний пакет (ІПП-8). Спочатку обробляють відкриті ді-лянки шкіри, а потім заражені частини одягу і взуття. Як-що немає ІПП, усе ретельно промивають теплою водою з милом.

При зараженні бактеріологічними засобами, не зніма-ючи протигаза (ПТМ, ватно-марлевої пов'язки), обтрушу-ють одяг, обмітають взуття, розчином з ІПП обробляють відкриті ділянки тіла. Якщо пакета немає, використову-ють дезінфікуючі розчини і воду з милом.

Часткова санітарна обробка не забезпечує повного зне-зараження і не гарантує людям захисту від ураження. То-му за найменшої можливості проводять повну санітарну обробку.

ПОВНА САНІТАРНА ОБРОБКА

При повній санітарній обробці усе тіло обмивають теп-. лою водою з милом і мочалкою, обов'язково міняють бі-лизну і верхній одяг. Проводиться на стаціонарних пунк-тах, у банях і душових павільйонах або на спеціальних майданчиках для миття і пунктах спеціальної обробки (ПСО). Влітку повну санітарну обробку можна здійснити біля незаражених проточних водоймищ.

Пункти санітарної обробки мають три відділення: для роздягання, для миття і для одягання. Крім того, може бу-ти відділення для знезараження одягу. Особи, які прибули для санітарної обробки, у роздягальні знімають верхній одяг, засоби захисту (крім протигаза), білизну, проходять медичний огляд, дозиметричний контроль. Одяг, зараже-ний радіоактивними речовинами вище допустимої норми,

а також отруйними речовинами і бактеріологічними засо-бами, складають у гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу.

Перед входом до відділення миття уражені знімають протигази і обробляють слизисті оболонки 2-процентним розчином питної соди. Якщо відбулося зараження отруй-ними речовинами типу зарин, то перш ніж зняти протигаз, проводять контроль приладами хімічної розвідки. Одер-жавши мило і мочалку, уражені заходять у відділення миття. Особливо ретельно треба вимити голову, шию, ру-ки. Температура води має бути 38—40° С.

При зараженні бактеріологічними засобами перед вхо-дом у роздягальню одяг зрошують 0,5-процентним розчи-ном монохлораміну. Біля входу у відділення миття руки і шию обробляють 2-процентним розчином монохлораміну, знімають протигаз, одержують мило та мочалку і перехо-дять у відділення миття. Після виходу з нього проводять повторний медичний огляд і дозиметричний контроль. Як-що радіоактивне зараження вище допустимого, проводять повторну санітарну обробку.

У відділенні одягання кожний, хто пройшов обробку, одержує одяг (свій знезаражений або із запасного фонду) й одягається.

Якщо упорядкованого пункту санітарної обробки не-має, то її здійснюють у банях, душових, обладнаних таким чином, щоб потік людей рухався лише в одному напрямі.

Майданчики санітарної обробки поблизу джерела води ділять на брудну і чисту половини. Між ними розміщують дезінфекційні автомобілі з душем. Для відведення води ко-пають канави і поглинальні колодязі. У теплу пору року санітарну обробку можна проводити на відкритому повітрі. Коли холодно, ставлять намети.

ЗНЕЗАРАЖЕННЯ

Знезараження здійснюють у формі дезактивації, дега-зації, дезінфекції.

Дезактивація — видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. Залежно від обстановки може проводитися частково або в повному обсязі. При ча-стковій дезактивації знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості,