індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття об-мітають, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою або дезактивувальними розчи-нами, миють щітками під сильним струменем води. До де-зактивувальних речовин належать усі пральні порошки і пасти (ОП-7, ОП-10), що застосовуються у вигляді водних розчинів. Якщо їх немає, можна користуватися госпо-дарським милом.

Досвід Чорнобиля показав, що знезараження будівель, споруд і місцевості — це дуже важкий і тривалий процес. Наприклад, для дезактивації дахів і стін будинків довело-ся проводити багаторазову обробку із застосуванням по-рошку СФ-2У. Для боротьби з розповсюдженням радіоак-тивного пилу проводили зволоження, а також розбризку-вали з вертольотів латекс (дисперсний каучук у воді), внаслідок чого утворювалася дуже тонка плівка, яка пере-шкоджала перенесенню радіоактивних речовин.

Дегазація — руйнування (нейтралізація) або видален-ня отруйних речовин (ОР) з різних предметів, техніки, споруд і місцевості. Дегазація, як часткова, так і повна, здійснюється трьома способами: хімічним, фізико-хіміч-ним, механічним. Хімічний спосіб полягає у дії на ОР де-газувальної речовини, внаслідок чого утворюються неток-сичні сполуки. При фізико-хімічному способі ОР видаля-ють із заражених об'єктів, розчиняючи, випарюючи або сорбуючи (поглинаючи) їх. Механічний спосіб — це вида-лення ОР, що знаходиться на поверхні (наприклад, зніма-ють заражений шар ґрунту або засипають його ґрунтом, шлаком).

Основні способи дегазації одягу і взуття — провітрю-вання, вимочування у воді, кип'ятіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняні і гумові ви-роби кип'ятять і перуть. Якщо у воду додати соду, праль-ний порошок або мило, руйнування ОР проходить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю за-стосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри.

Дезінфекція — знищення хвороботворних мікроор-ганізмів і руйнування токсинів на місцевості, спорудах, техніці, різних предметах. Проводиться двома способами — хімічним і фізичним. Хімічний спосіб — це застосуван-

ня дезінфікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроби і токсини. При фізичному способі хвороботворні мікроби гинуть під дією високих температур.

Для дезінфекції території, різних об'єктів, предметів домашнього вжитку використовують хлорне вапно, моно-хлораміни, дихлораміни, їдкий натр у розчинах від 0,2 до 10 %. Приміщення, меблі і речі обробляють 3—5-процент-ним розчином фенолу (карболовою кислотою). 1—10-про-центним водним розчином формаліну або його парами дезінфікують приміщення, одяг, м'які речі; розчином лізо-лу — взуття, гумові і шкіряні вироби; розчином гашеного вапна — будинки, склади, транспорт, туалети, дороги, подвір'я та інші території. Одяг і взуття кладуть у камери, куди подаються гаряче повітря, пароповітряна і парофор-малінова суміші.

Реферат на тему:

ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

«Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для ор-ганізації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, при-родного та воєнного характеру» (закон «Про цивільну оборону України», ст. 1).

Громадяни України мають право на захист свого жит-тя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних по-жеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи вико-навчої влади, адміністрації підприємств, установ і органі-зацій, незалежно від форм власності і господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборо-ни. Мета її — захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих от-руйних речовин, зброї. Заходи цивільної оборони поши-рюються на всю територію України, на всі верстви насе-лення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробни-чим принципом.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ТЕХНОГЕННОГО, ЕКОЛОГІЧНОГО,

ПРИРОДНОГО ТА ВОЄННОГО

ХАРАКТЕРУ

Аварії (катастрофи), стихійні лиха, зброя

АВАРІЇ (КАТАСТРОФИ)

Аварія — це порушення нормальної роботи певного механізму, що призводить до значних ушкоджень, зни-щення матеріальних цінностей, ураження і загибелі людей. Катастрофа — це аварія значних масштабів з тра-гічними наслідками.

Небезпечними наслідками великих аварій є пожежі та вибухи. Вибухають під великим тиском котли, балони, трубопроводи на промислових підприємствах, вугільний пил і газ у шахтах, пара лакофарбових речовин на мебле-вих і деревообробних підприємствах. На об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості аварію спричинюють зага-зованість атмосфери, розливання нафтопродуктів, агресив-них рідин та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Найнебезпечніші аварії можуть виникнути на підприєм-ствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні, вибухо- і вогненебезпечні речовини і матеріали. Це підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених галузей промисло-вості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких використовується аміак; це також залізничні стан-ції, на яких є колії відстою рухомого складу зі СДОР; це склади і бази із запасами отрутохімікатів.

Здебільшого аварії виникають через: порушення тех-нологи виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів; низьку трудову і технологічну дис-ципліну; недотримання заходів безпеки; незадовільне впровадження прогресивних систем пожежогасіння: відсутність належного нагляду за станом обладнання, а також через стихійні лиха.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР)

Нині у світі нараховується до 6 млн хімічних речо-вин; 90% з них — це органічні сполуки, більшість яких токсичні. У промисловій технології щодо токсичних хі-мікатів вживається поняття «шкідлива речовина»; при контакті з організмом людини вона може викликати травми, отруєння, захворювання, інші відхилення у ста-ні здоров'я.

Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідли-ві речовини, а тільки ті, що заражають повітря в небез-печних концентраціях, здатних викликати масові ура-ження людей, тварин і рослин.

За фізичними властивостями до групи СДОР нале-жать:

тверді леткі речовини: солі синильної кислоти, гра-нозан, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран;

рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях під тиском: у підгрупі А — аміак, окис вуглецю; у під-групі Б — хлор, сірчистий газ, сірководень, фосген, бромметил;

рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях без тиску: у підгрупі А — нітро-