й аміносполуки арома-тичного ряду, синильна кислота; у підгрупі Б — нітро-акрилова кислота, нікотин, октаметил, тіофос, метафос, сірковуглець, тетраетилсвинець, дифосген, дихлоретан, хлорпікрин;
димучі кислоти — сірчана, азотна, соляна, плавико-ва, хлорангідриди сірчаної, сірчистої та піросірчаної кислот.
Розглянемо основні характеристики найпоширені-ших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробля-ють або використовують.
Хлор — газ жовто-зеленого кольору з різким ха-рактерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кіль-костях використовується для відбілювання тканин і па-перової маси, знезараження питної води та ін. Перево-зиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і ба-лонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Аміак — безбарвний газ із характерним різким за-пахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак використовується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода застосовується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Сірководень — безбарвний газ із неприємним за-пахом. Важчий за повітря. Розчиняється у воді. Його па-ра утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші.
Двоокис сірки (сірчистий газ, сірчистий ангідрид) — безбарвний газ із характерним різким запа-хом. Добре розчиняється у воді. У великих кількостях використовується для виготовлення сірчаної кислоти, за-стосовується в паперовому і текстильному виробництві, для дезінфекції приміщень.
Акрилонітрил (нітрил акрилової кислоти) — безбарвна, легколетка, низькокипляча рідина з неприєм-ним запахом. Розчиняється у воді. Пара важча за повіт-ря. При взаємодії акрилонітрилу з повітрям утворюють-ся вибухонебезпечні суміші. Під час горіння акрилоні-трилу виділяються отруйні гази.
Синильна кислота — безбарвна, прозора, дуже лётка рідина. Пара її в звичайному стані безбарвна, має своєрідний п'янкий запах (гіркого мигдалю). Добре змі-шується з водою.
Фосген — безбарвний газ. При температурі нижче 8°С конденсується (у безбарвну рідину). Запах нагадує запах прілих фруктів чи сіна. Фосген важчий за повітря. Малорозчинний у воді. Отруйна тільки пара фосгену.
Бензол — безбарвна рідина з характерним запа-хом. Його пара важча за повітря і утворює з ним вибу-хонебезпечні суміші.
СТИХІЙНІ ЛИХА
Стихійне лихо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шко-ди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні ціннос-ті. Розглянемо основні види стихійних лих.
Пожежі — це стихійне поширення вогню, що вий-шов з-під контролю людини. Пожежі трапляються у лі-сах і на торф'яниках, у житлових і виробничих примі-щеннях, в енергетичних мережах і на транспорті. Поже-жі завдають величезних матеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей.
Повені — значні затоплення суходолу, коли вода у річках піднімається вище звичайного рівня внаслідок рясних опадів, швидкого танення снігів, утворення льо-дових заторів або коли вітер жене воду з боку моря в гирла річок.
Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із жахливих стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основно-го поштовху не перевищує кількох секунд, його наслід-ки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок.
На земній кулі щороку відбувається понад 100 тис землетрусів; більшість з них призводять до загибелі ти-сяч людей і до різноманітних руйнувань.
Селеві потоки — це стрімкий рух з гір селю — суміші води, каміння, щебеню, піску і глини; вони затоп-люють, знищують усе на своєму шляху.
Зсуви відбуваються частіше по берегах річок і во-доймищ. Основною причиною їх виникнення є надлиш-кове насичення підземними водами глинистих порід до текучого стану, внаслідок чого вниз по схилах зсовують-ся величезні маси грунту, а разом з ним — усі споруди.
Снігові замети утворюються взимку під час сні-гопадів і можуть бути настільки великими, що набува-ють характеру стихійного лиха.
Ураган - це посилення вітру до 35 м/с і більше (12 балів за шкалою Бофорта).
Шквал - різке короткочасне посилення вітру (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин), іноді до 30-70 м/с зі зміною його напрямку, частіше під час грози. Шири-на шквалу 2-3 км.