собою суміш більш 200 ізотопів 34 хімічних елементів, а також радіоактивні речовини частини ядерного заряду що не розділилися (уран, плутоній), корпуса і механізму боєприпасів з наведеною радіоактивністю. Іншим джерелом радіації є утворення радіоактивних ізотопів кремнію, кальцію, натрію, калію й інших хімічних елементів, що знаходяться в ґрунті. Найбільший вплив на біосферу, життя, розвиток, спадковість можуть робити йод – 131, стронцій – 99, цезій – 137, плутоній – 239, вуглець – 14.
У ранній термін після аварії на атомних реакторах найбільшу небезпеку для здоров'я людини представляють радіонукліди йоду (йод – 131), що складають основну масу радіоактивних викидів. У людини і тварин радіоактивний йод накопичується в щитовидній залозі, але оскільки він виводиться з організму із сечею і калом, ефективний період його напіврозпаду складає 3 – 5 днів.
У більш пізній термін після аварії, коли радіоактивний йод практично зникає, небезпеку представляє довгоживучі нукліди – стронцій – 90 і цезій – 137.
Для проведення оцінки обстановки, що виникає в результаті аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах, складають вихідні дані, що дозволяють зробити оцінку методом прогнозування:
Вид радіаційно-небезпечного об'єкта і кількість радіаційних речовин (РР), що можуть бути викинуті в атмосферу при аварії. Так при оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС, вважають, що може відбутися руйнування одного реактора і при цьому буде викинуто 80% РР, тобто максимальна кількість, що викидається при тепловому вибуху реактора.
Відстань від радіаційно-небезпечного об'єкта до того району чи населеного пункту, для якого проводиться оцінка.
Захисні властивості житлових і виробничих будинків і споруд, у яких можуть знаходитися люди.
Термін перебування людей на зараженій території. Термін цей може складати від 2-х діб і більш. Тривалість перебування буде залежати від ступеня зараження і від можливостей провести евакуацію в необхідний термін.
Припустима поглинена доза. Для населення припустима доза опромінення при аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах складає 100мгр (0,1 Гр).
Оцінка радіаційної обстановки полягає у визначенні дози опромінення, одержуваної людьми на відкритій місцевості за весь установлений час перебування на зараженій території, порівнянні величини цієї дози з величиною припустимої і розрахунку режимів радіаційного захисту.
Доза опромінення на відкритій місцевості визначається по формулі:
Д = Рср * t,
де Рср – середній рівень радіації за період часу t.
Так як рівень радіації безупинно знижується в часі і графік спаду рівня являє собою гілку параболи, визначити величину Рср за великий проміжок часу можна і тому значення Рср береться з графіка залежності рівня Р від часу t, що побудований на основі даних, отриманих після Чорнобильської аварії, а саме: через добу після аварії рівень радіації знизився в 2 рази, через один місяць – у 5 разів, через 3 місяці – у 11 разів, через 6 місяців – у 40 разів.
Початкове значення рівня радіації (еталонне) залежить від відстані до радіаційно-небезпечного об'єкта. Так, при аварії на АЕС утворяться наступні зони зараження місцевості:
Г – зона надзвичайно небезпечного зараження, довжина зони 28 км.
В – зона небезпечного зараження, довжина 48 км, рівень на границі 0,03 Гр/г.
Б – зона сильного зараження, довжина 80 км, рівень – 0,01 Гр/г.
А – зона помірного зараження, довжина 200 км, рівень на границі 0,001 Гр/г.
А' – зона слабкого зараження, довжина 340 км, рівень на границі 0,00025 Гр/г.
При розрахунку дози за кілька перших діб зручніше розраховувати дозу за кожну окрему добу і потім підсумовувати ці величини.
Після визначення дози опромінення за встановлений період часу, визначають коефіцієнт безпечної захищеності:
Потім визначають коефіцієнт повсякденної захищеності по формулі:
, де:
Т – час перебування на відкритій місцевості; Ті – час перебування в приміщенні з коефіцієнтом ослаблення Косл. і.
При розрахунку сума часу перебування на відкритій місцевості й у приміщенні повинна дорівнювати 24 години.
Радіаційний захист населення буде забезпечений, якщо виконується умова:
З > Сб
У випадку невиконання цієї умови необхідно скоротити час перебування на відкритій місцевості й у відвідуваннях з малою величиною коефіцієнта ослаблення Косл. і збільшити час перебування в приміщеннях з високим Косл. Таким чином, у результаті оцінки радіаційної обстановки визначаємо режим поведінки населення на забрудненій території, робимо висновки про можливість безпечного перебування у встановлений термін.
Заходи радіаційного захисту населення та їх захист.
Після повідомлення по радіо (чи через інші засоби оповіщення) про радіаційну небезпеку населення рекомендується негайно зробити наступне:
Укритися в житлових будинках чи службових приміщеннях.
Ужити заходів захисту від проникнення в квартиру (будинок) радіоактивних речовин з повітрям: закрити кватирки, ущільнити рами і дверні прорізи.
Зробити запас питної води: у закритих ємкостях, перекрити крани. Підготувати найпростіші засоби санітарного призначення (наприклад, мильні розчини для обробки рук).
Провести екстрену йодну профілактику. Йодна профілактика полягає в прийомі препаратів стабільного йоду: йодистого калію чи водно-спиртного розчину йоду. Йодистий калій застосовується після їжі разом з чаєм, киселем або водою 1 раз у день протягом 7 діб. Водно-спиртовий розчин йоду потрібно приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб, дорослим по 3–5 капель 5% настойки на склянку молока чи води, дітям до 2-х років по 1–2 краплі. Зміст застосування препаратів йоду полягає в тому, що він перешкоджає надходженню радіоактивного йоду в щитовидну залозу. Крім того, варто наносити протягом 7 діб 1 раз у день на поверхню рук йодну сітку.
Почати готовиться до можливої евакуації (приготувати гроші, документи, предмети першої необхідності, мінімум білизни й одягу; запас консервних продуктів на 2 – 3 дні). Радіо повинне бути включеним.
Виконувати наступні правила:
Використовувати в їжу