року.
Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року.
Закон України “Про тваринний світ” від 3 березня 1993 року.
Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року.
Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року.
Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 року.
Закон України “Про захист рослин” від 14 жовтня 1998 року.
Закон України “Про рослинний світ” від 19 січня 1999 року.
Охорона і використання окремих природних ресурсів регулюються відповідними кодексами. Так, охорона і використання земель регулюються Земельним кодексом України (1992 р.); охорона і використання надр – Кодексом про надра України (1994 р.); охорона і використання вод – Водним кодексом (1995 р.); охорона і використання лісів – Лісовим кодексом України (1994 р.).
Підзаконними актами служать нормативно-правові акти державних органів України. Вони видаються на основі законодавчих актів. Насамперед, це постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України: “Про затвердження порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища” (1992 р.), “Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища” (1993 р.), “Про затвердження концепції охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів” (1998 р.), “Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища” (1998 р.), “Про Комплексну програму поводження з радіоактивними відходами” (1999 р.).
ТЕМА 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Програмна анотація
1. Предмет безпеки життєдіяльності.
2. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
3. Науки, на яких базується безпека життєдіяльності.
4. Теорія небезпеки та ризику.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
? Безпека життєдіяльності
? Ідентифікація небезпек
? Охорона праці
? Цивільна оборона
? Екологія
? Ергономіка
? Інженерна психологія
? Фізіологія праці
? Психологія праці
? Гігієна
? Небезпека | ? Потенційна небезпека
? Проявлена небезпека
? Безпека
? Ризик
? Виправданий ризик
? Невиправданий ризик
? Прийнятний ризик
? Таксономія небезпек
? Ідентифікація небезпек
? Номенклатура небезпек
? Квантифікація небезпек
? Забезпечення безпеки
Рекомендована література: 13, 23, 26, 29, 37.
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
1. ПРЕДМЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Безпека життєдіяльності — це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.
! | Безпека життєдіяльності вивчає небезпеки, закономірності їх проявлення, способи попередження та захисту від них.
! | Безпека життєдіяльності на основі застосування системного підходу розробляє правила поведінки людини, як члена суспільства та жителя планети Земля; рекомендації щодо запобігання негативного впливу на навколишнє середовище та виникнення надзвичайних ситуацій.
1. Ідентифікація небезпек - розпізнавання небезпек із зазначенням їх кількісних характеристик та координат (x, y, z, t).
2. Передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистичних даних.
3. Досягнення прийнятного рівня проявлення небезпек.
4. Попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
5. Розробка та систематизація правил життя та діяльності.
Дані завдання вирішуються в процесі управління БЖД з метою досягнення заданого соціально-прийнятного рівня безпеки на конкретному етапі розвитку людства в системі “людина - навколишнє середовище”, збереження здоров’я і високої працездатності в усіх сферах діяльності (виробничій, побутовій, соціальній).
2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Кожна відкрита біологічна система має природну властивість зберігати свої параметри при зміні навколишнього середовища (буферність), отже забезпечення стійкості (безпеки) біологічної системи є властивістю всіх живих організмів.
Розвиток безпеки життєдіяльності людини у суспільстві почався з появою її свідомості
!!! Безпека життєдіяльності людини — найважливіше завдання людської цивілізації
1. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства.
2.
Найважливіші висновки:
3. Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об’єктів, явищ та інформації, що несумісні з характеристиками людини.
Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.
1. Безпека — стан діяльності людини, за якої з певною вірогідністю виключена можливість заподіяння шкоди її здоров’ю.
2. БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.
3. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.
4. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.
3. НАУКИ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
“Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною.
Важливе місце в курсі БЖД належить охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих та соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі праці.
Питання навколишнього середовища розглядають екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне розв’язання екологічних проблем можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з другого - збереження та підтримання природи.
Цивільна оборона є складовою частиною загальнодержавних заходів, що здійснюються для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.
Ергономіка вивчає людину та її діяльність, що пов’язана з використанням технічних засобів. Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина-машина”. Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи “людина-машина” з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини.
За своїми завданнями і методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.
Фізіологія праці - наука, що вивчає функціонування людського організму під час трудової діяльності.
Психологія праці - галузь психології, яка розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості з умовами, процесом та засобами праці.
Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, розробляє заходи для профілактики захворювань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та тривалості життя.
Діяльність людини має громадський характер, тому соціологія і соціальна психологія є складовими науки про