Курсова робота - Середовище життєдіяльності людини.
53

великих пожеж та стихійного лиха; 
· оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку; 
· захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження; 
· організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час; 
· організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження; 
· створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; 
· підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.
Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998 року спрямований на забезпечення захисту життя, здоров’я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і відшкодування шкоди.
У статті 3 проголошені права людини на забезпечення захисту від впливу іонізуючих випромінювань: “Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючих випромінювань на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючих випромінювань”. 
Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючих випромінювань (стаття 12) розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань на відповідній території і повинна включати такі заходи: 
· пошук і виявлення джерел та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючих випромінювань на людину; 
· реалізація заходів щодо знешкодження джерел і шляхів, що спричиняють вплив іонізуючих випромінювань на людину, та (або) захисту від цього впливу людини; 
· впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації; 
· організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними органами виконавчої влади;
· надання населенню безоплатних консультацій із питань захисту від впливу іонізуючих випромінювань, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту та захоронення побутових радіоактивних відходів; 
· прокат, ремонт, атестація та обслуговування побутових приладів радіаційного контролю; 
· створення умов для проведення дозиметричних обстежень, радіометричних та дезактиваційних робіт на замовлення населення та умов для збирання і захоронення побутових радіоактивних відходів. 
Також у цьому законі розглядається забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді.
Еколого-правове регулювання ґрунтується на нормах Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року, який передбачає мету, завдання, принципи та механізми забезпечення ефективного природокористування, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки.
У Законі встановлені принципи охорони навколишнього середовища:
· пріоритетність вимог екологічної безпеки;
· гарантування екологічно безпечного становища для життя та здоров’я людей;
· екологізація матеріального виробництва;
· науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства;
· збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;
· гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього середовища, формування у населення екологічного світогляду;
· науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище;
· стягнення плати за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища та зниження якості природних ресурсів;
· вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міжнародного співробітництва. 
Закон закріплює екологічні права та обов’язки громадян України:
· право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
· участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення та реконструкції об’єктів, які можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;
· участь у проведенні громадської екологічної експертизи;
· одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення;
· право на подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Громадяни України зобов’язані: 
· берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства, здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів;
· не порушувати екологічні права та законні інтереси інших суб’єктів;
· вносити плату за спеціальне природокористування;
· компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. 
Законодавство України про охорону навколишнього середовища
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначає поняття екологічної безпеки та заходи щодо її забезпечення, екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств та інших об’єктів, про застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, токсичних хімічних речовин; передбачає заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від шкідливого біологічного впливу, шкідливого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення, від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами.
Закон передбачає, що в Україні громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо).
Верховною Радою України були прийняті також наступні закони щодо охорони довкілля:
Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14